Жінка, яку син 2 роки тримав у хліві, не стала заявляти на нього у поліцію

У лікарні жінка перебуватиме доти, доки її не влаштують в заклад для людей, що потрапили в скрутні обставини  – обіцяють медики.

Магдалинівська районна лікарня видається жінці, яку доставили сюди у стані середнього ступеня тяжкості тиждень тому, казковим палацом — і вона не приховує цього. Тут принаймні чисто і годують…А рідний син, який поселив матір у хліві, не переймався такими питаннями.

“Перші півроку тричі мені давали їсти. Потім дізналися, що гроші, борг не віддадуть – стали два рази годувати. Протягом року вже дійшло до того

– Ви їли дуже мало?

– Так”.

Траплялося, що син та невістка не давали навіть води — тоді Віта пила сечу… Закручені нігті-шаблі на ногах, завали сміття та фекалій, єдине віконце завішене мішками, а на стіні — напис “Дайте їсти”. У такому стані знайшли Полтавцеву родичі — сестра та племінник, які й викликали швидку.

“Побачили, що сидить зомбі. Це не людина, це вже зомбі. Атрофовані руки, ноги, нігті по 10 см, сидить на купі сміття, навколо сеча, кал, все це не забиралося цілий рік”, — бідкається Тетяна Кухарева, двоюрідна сестра хворої жінки.

Їй трохи більше ніж 50 років, а на вигляд — всі 70. Вона не жила, а мучилася. І якщо б рідні забарилися ще трохи — наклала б на себе руки — розповідає Віта Полтавцева:

Коли Віту привезли до лікарні, вона була дуже виснажена — недоїданням, зневодненням організму, а також перенесеним під час дворічного ув’язнення інсультом. Лікарі говорять: в буквальному сенсі на ноги частково паралізовану жінку не поставлять, але зроблять все можливе, аби покращити її стан та оформити її у Будинок інвалідів, коментує головний лікар Магдалинівської районної лікарні Олександр Губін:

“Ми будемо продовжувати її дообстежувати. Надалі – я вже спілкувався з керівництвом району – цією жінкою будуть займатися соціальні служби в плані визначення в якийсь соціальний заклад”.

Сина майбутнє матері не турбує. Він досі ображається на неї, що замолоду жінка зловживала алкоголем і приділяла його вихованню замало уваги. Більше  того, своє ставлення до матері він вважає нормальним.

“За два роки не вмерла – і ще буде жити. Ось коли замучу – тоді будемо розмовляти” – говорить син Віті Дмитро Терніївській.

Віта Полтавцева стурбована думками про своє майбутнє. Але головне для неї — не повертатися назад до пекла, в якому її тримав рідний син.

Психологи розтлумачують: поведінка сина, якою б звірячою не була, має певні закономірності, що сформувалися в далекому дитинстві, коли мати через пияцтво мало турбувалася про сина:

“Колись давно, син був маленьким дитиною, цілком залежав від своїх близьких. Тепер він виріс, а мати в силу віку і обставин життя, зайняла місце безпорадної людини, тієї, що потребує догляду. І історія повторилася, проте учасники помінялися ролями. Якщо наш внутрішній простір заповнений болем, образою, страхом, гнівом, то на жаль, віддати ми можемо тільки це” – розповідає психолог Олександра Решетілова

Порада ж жінкам, що потерпають від насильства в родинах — не мовчати:

“Пастка сорому і незручності якраз і створює умови, в яких насильство може тривати. Не соромтеся повідомити своїм рідним, друзям, або ж звертайтеся на телефон довіри, на лінію безкоштовної психологічної допомоги. Найважливіше і складне – зробити крок з цього кола, момент, коли ми говоримо собі – вистачить, я більше не буду це терпіти, досить”.

У центрі безоплатної правової допомоги пояснюють: Віта може скористатися правом на захист у судах:

“Если она не пенсионер, без инвалидности и не имеет, я так понимаю, никаких доходов. Такой человек будет иметь право на бесплатного адвоката. Здесь на сына можно заводить как уголовное дело, так и гражданское” — пояснює Вікторія Дубовенко, спеціаліст Регіонального центру безоплатної правової допомоги.

Відтак сама жінка сина вже пробачила, відмовилася від будь-яких претензій в його бік. Тож правоохоронці кримінальну справу так і не порушили.

Маргарита Кримова, з Дніпра, для «Громадського радіо»