https://static.hromadske.radio/2018/08/rankova-hvilya-s.svg

83 роки тому ми вперше «побачили» Лохнеське чудовисько

Нессі, Огопого, чупакабра, єті наробили в масовій культурі купу галасу. Але факти існування дивовижних чудовиськ науково не підтверджені, каже археозоолог Євгенія Яніш

Ведучi

Сергій Стуканов,

Василь Шандро

Гостi

Євгенія Яніш

83 роки тому ми вперше «побачили» Лохнеське чудовисько
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_rh_2016-11-12_yanish.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_rh_2016-11-12_yanish.mp3
83 роки тому ми вперше «побачили» Лохнеське чудовисько
0:00
/
0:00

Сьогодні, 12 листопада, виповнюється 83 роки з дня першої фотофіксації так званого лохнеського чудовиська Нессі. Цього дня 1933 року житель шотландського міста Фоєрс Г’ю Ґрей начебто бачив у озері Лох-Несс щось з великим тулубом і довгою прямою шиєю.

Про дивовижних істот на планеті, мутації внаслідок зміни екології, а також про чудовисько озера Лох-Несс, чупакабр та інших страховиськ, які малює людська уява, розповідає молодша наукова співробітниця Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, археозоолог Євгенія Яніш.

Василь Шандро: Чи взагалі ми маємо підстави вірити і тій світлині 1933 року, і свідченням очевидців? Що чудовисько існує, що це біологічна істота?

Євгенія Яніш: На сьогодні не існує жодного підтвердженого фото. Визначено, що всі, які були —сфальсифіковані. Але людина потребує якогось дива, вона пояснює те, що навколо неї, на своєму рівні, якому може. У греків під час грози був Зевс на колісниці, у слов’ян — Перун, у скандинавів — Тор. Зараз подібні явища пояснюються з більш наукової точки зору, але у багатьох все-одно залишається багато ненаукових уявлень. Також зараз і туристичний момент грає важливу роль.

Сергій Стуканов: Одні з найпопулярніших істот, які нібито існували — дракони. Чи були вона насправді, бодай з однією головою?

Євгенія Яніш: Наукою це абсолютно не доведено. Як варіант, звідки це може походити — люди знаходили кістки динозаврів ще коли про них не знали. І пояснювали, що це залишки тварин, які загинули під час Великого потопу.

Василь Шандро: В Україні дуже популярною є чупакабра — що це з наукової точки зору?

Євгенія Яніш: Це, певно, найпопулярніша українська міфічна істота. До нас, в Інститут зоології, останніми роками звертається багато людей, щоб визначити якусь знайдену ними тварину, але як правило це виявляються хворі тварини — лиси, собаки, єнотовидні собаки. Коли тварина захворіла, то в неї може повністю вилізти шерсть, вона стає невпізнаваною. Ведмедя без шерсті ви взагалі не впізнаєте. А якщо тварина десь біля води лежала і роздулася, не експерту визначити практично неможливо.

Василь Шандро: Чи можна говорити, що ми довигадуємо те, чого нема насправді, а науковці не мають каналів зв’язку, щоб пояснити, що таких дивовижних тварин не існує?

Євгенія Яніш: У нас проблема у досить низькому рівні освіти. В багатьох випадках люди не можуть визначити, що це за тварина. І навіть, коли звертаються до фахівців — все одно набагато більше прислухаються до порад не фахівців, а, наприклад, сусідів. Один ветеринар розповідав, що прописує якесь лікування свійській тварині, а люди користуються не його вказівками, а порадами сусіднього м’ясника — бо він краще знає.

Сергій Стуканов: Глибини океанів — у кілометрових впадинах живуть риби та істоти, які нас вражають, химерні з вигляду. Чи всі такі істоти зараз досліджені, взяті на облік?

Євгенія Яніш: Звичайно, ні. Зараз постійно відкривають нові види, цьому сприяє розвиток техніки глибинних досліджень. Навіть на суші з’являються нові відкриття — в Австралії дізнались про три нових види птахів.