83 роки тому ми вперше «побачили» Лохнеське чудовисько

Сьогодні, 12 листопада, виповнюється 83 роки з дня першої фотофіксації так званого лохнеського чудовиська Нессі. Цього дня 1933 року житель шотландського міста Фоєрс Г’ю Ґрей начебто бачив у озері Лох-Несс щось з великим тулубом і довгою прямою шиєю.

Про дивовижних істот на планеті, мутації внаслідок зміни екології, а також про чудовисько озера Лох-Несс, чупакабр та інших страховиськ, які малює людська уява, розповідає молодша наукова співробітниця Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, археозоолог Євгенія Яніш.

Василь Шандро: Чи взагалі ми маємо підстави вірити і тій світлині 1933 року, і свідченням очевидців? Що чудовисько існує, що це біологічна істота?

Євгенія Яніш: На сьогодні не існує жодного підтвердженого фото. Визначено, що всі, які були —сфальсифіковані. Але людина потребує якогось дива, вона пояснює те, що навколо неї, на своєму рівні, якому може. У греків під час грози був Зевс на колісниці, у слов’ян — Перун, у скандинавів — Тор. Зараз подібні явища пояснюються з більш наукової точки зору, але у багатьох все-одно залишається багато ненаукових уявлень. Також зараз і туристичний момент грає важливу роль.

Сергій Стуканов: Одні з найпопулярніших істот, які нібито існували — дракони. Чи були вона насправді, бодай з однією головою?

Євгенія Яніш: Наукою це абсолютно не доведено. Як варіант, звідки це може походити — люди знаходили кістки динозаврів ще коли про них не знали. І пояснювали, що це залишки тварин, які загинули під час Великого потопу.

Василь Шандро: В Україні дуже популярною є чупакабра — що це з наукової точки зору?

Євгенія Яніш: Це, певно, найпопулярніша українська міфічна істота. До нас, в Інститут зоології, останніми роками звертається багато людей, щоб визначити якусь знайдену ними тварину, але як правило це виявляються хворі тварини — лиси, собаки, єнотовидні собаки. Коли тварина захворіла, то в неї може повністю вилізти шерсть, вона стає невпізнаваною. Ведмедя без шерсті ви взагалі не впізнаєте. А якщо тварина десь біля води лежала і роздулася, не експерту визначити практично неможливо.

Василь Шандро: Чи можна говорити, що ми довигадуємо те, чого нема насправді, а науковці не мають каналів зв’язку, щоб пояснити, що таких дивовижних тварин не існує?

Євгенія Яніш: У нас проблема у досить низькому рівні освіти. В багатьох випадках люди не можуть визначити, що це за тварина. І навіть, коли звертаються до фахівців — все одно набагато більше прислухаються до порад не фахівців, а, наприклад, сусідів. Один ветеринар розповідав, що прописує якесь лікування свійській тварині, а люди користуються не його вказівками, а порадами сусіднього м’ясника — бо він краще знає.

Сергій Стуканов: Глибини океанів — у кілометрових впадинах живуть риби та істоти, які нас вражають, химерні з вигляду. Чи всі такі істоти зараз досліджені, взяті на облік?

Євгенія Яніш: Звичайно, ні. Зараз постійно відкривають нові види, цьому сприяє розвиток техніки глибинних досліджень. Навіть на суші з’являються нові відкриття — в Австралії дізнались про три нових види птахів.