Американці впевнені, що до скандального зливу інформації причетний Кремль
З журналістом Богданом Цюпиним говоримо про російський слід у скандальній історії, а також визначаємо, чого варто очікувати від виступу Барака Обами на з’їзді демократів
Президент США Барак Обама сьогодні заявив про те, що він допускає ймовірність впливу Росії на процес виборів. Таку заяву він зробив в інтерв’ю NBC News. В ситуації розбираємось з журналістом «Голосу Америки» Богданом Цюпиним.
Богдан Цюпин: Тема скандалу з можливою причетністю Росії до хакерства і викрадення деталей електронного листування керівників демократичної партії США досі лишається провідною на з’їзді демократів у Філадельфії. Американські аналітики кажуть, що Росія намагається втручатись в американську політику і впливати на президентські вибори у США. У «Washington Post» написали, що режим президента Путіна намагався втручатись у внутрішню політику багатьох Європейських країн – України, Молдови, Італії і Франції, і це перший випадок очевидного намагання втрутитися в американську політику.
Якщо це підтвердиться, то проблема вийде на міждержавний рівень. Американські кібер-фахівці чітко заявляють, що так звані кібер-відбитки пальців однозначно ведуть у Росію. Злив інформації з метою отримання певного політичного ефекту дуже нагадує почерк Кремля.
Ірина Славінська: Чи є офіційні коментарі стосовно цього?
Богдан Цюпин: Федеральне бюро розслідувань США оголосило про проведення розслідування. Також є заяви керівника кампанії Гілларі Клінтон і представників служб кібер-безпеки, що чітко вказують пальцем на Росію.
Ірина Славінська: Якими є очікування від виступів Біла Клінтона і Барака Обами?
Богдан Цюпин: З одного боку, Білл Клінтон є улюбленцем демократичної партії США, за його президентства американці насолоджувалися відносною безпекою і економічним зростанням. У своєму виступі він намагатиметься показати, що позивні аспекти часів його президента зможе поновити Гілларі Клінтон. Також від нього очікують суміші особистого і президентського погляду на роботу кандидата від демократичної партії. З іншого боку, Білл Клінтон тягне за собою шлейф контраверсій.
Ірина Славінська: У своїй біографічній книжці «Важкі рішення» Гілларі Клінтон неодноразово згадує про те, що саме з Біллом Клінтоном вона неодноразово радилась стосовно власних кар’єрних рішень. Наскільки ця спайка – чоловік і дружина, що обмінюються досвідом, спрацює в електоральній кампанії Гілларі Клінтон?
Богдан Цюпин: Поки що це не є провідним питанням. Лідерам демократичної партії потрібно буде витримати певний баланс. Очевидно, Білл Клінтон намагатиметься асоціювати успіхи часів свого президентства з можливими успіхами Гілларі Клінтон на посаді президента. Від Гілларі Клінтон найменше очікують того, що все буде по-старому. Багато американців вважають, що проти тероризму треба боротися більш ефективно. Крім того, вони переконані, що економічне зростання не відчувається на рівні простих американців. Цій спайці колишнього президента і можливого майбутнього президента потрібно буде витримувати дуже серйозний баланс.
Ірина Славінська: Якими є очікування від виступу Барака Обами? Вочевидь, його підтримка є дуже важливою для Гілларі Клінтон.
Богдан Цюпин: Виступ Обами, який відбудеться сьогодні, очевидно, матиме на меті, показати перспективу розвитку позитивних тенденцій. Проблема в тому, що ті американці, що підтримують Дональда Трампа, наголошують на необхідності запровадження змін у країні. І Трамп пропонує їм ці зміни. Обамі потрібно буде показати, що, з одного боку, Гілларі Клінтон є його партнером, а, з іншого боку, що її президентство не буде продовженням його президентства.
Ірина Славінська: В історії Барака Обами і Гілларі Клінтон є власна передвиборча гонка, коли Барак Обама переміг, а Гілларі Клінтон прийняла пропозицію стати держсекретарем. Чи цей сюжет досі фігурує?
Богдан Цюпин: Мене вразила присутність прихильників Берні Сандерса на з’їзді демократичної партії. Їх небагато, проте вони дуже гучні. Більш того, вони досі підтримують свого кандидата і відмовляються голосувати за Гілларі Клінтон. Зараз дуже важливо показати демократам, наскільки Браку Обамі і Гілларі Клінтон вдалось об’єднатися і співпрацювати. Можливо, це переконає прихильників Берні Сандерса.