Бізнес по-козацьки: як економічні фактори вплинули на формування Запорозької Січі

В студії Анатолій Бараннік, історик, науковий співробітник НМІУ, дослідник економічної історії ранньомодерної України

Анатолій Бараннік: Жителі зрозуміли, що на південь від них знаходиться величезна територія, яка є багатою на дичину, можна було полювати, можна було рибалити, її можна було сушити, а ще краще – солити, бо трохи південніше були соляні озера, можна було займатись бортництвом – це було дуже прибутково. Так з’явилось явище уходництва. Оскільки іти в це дике поле було дуже небезпечно, через татарську загрозу, то громади уходників озброювались, гуртувались та обирали собі головних. Це був кінець 15 століття і це початок зародку формування козацтва. Маємо дані, що ціле літо уходники полювали, а на зиму вертались в прикордонні замки, які були праобразами Січі, торгували та з цього цілу зиму жили. Приблизно з кінця 15 століття у джерелах зафіксовано випадки, коли ці громади уходників-козаків починають займатись незвичним бізнесом. Вони розуміють, що промисли – це прибутково, але значно прибутковіше грабувати, особливо вже награбоване.

Василь Шандро: Це таке “робінгудство”?

Анатолій Бараннік: Не зовсім. Не завжди роздавалося бідним. Цей клубок господарської діяльності плюс військово-грабіжницької діяльності призвів до того, що на середину 16 століття під словом “козак” розуміли не окремий соціальний стан, а людину, яка займається певним родом діяльності.

Василь Шандро: Про економічний блок питань, який стосується козаків докладніше можна дізнатись на лекції, яку наш гість прочитає в Національному музеї історії України.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.