Через високі тарифи українці витрачають менше енергоресурсів, — Яковлева
Як Україна живе без російських енергоресурсів? Енергетичні підсумки 2016-го року підіб’є експертка Марія Яковлева
Едуард Лозовий: З чим ми прийшли на кінець року — чи вистачить Україні газу?
Марія Яковлева: Для того, щоб зрозуміти, чи вистачає газу, в країні був документ, який називався Прогнозний баланс, який давав всій країні зрозуміти, скільки газу нам потрібно, для якої категорії споживачів, звідки ми його будемо брати та які в нас залишки у сховищах.
В 2015 році, коли приймали закон про ринок газу, дуже непомітно цей важливий документ скасували. Я не знаю, як наразі Міністерство енергетики розуміє, скільки йому газу потрібно, хто це рахує, чи можна довіряти даним цифрам. Коли це було затверджено Кабміном, то була певна система погодження і перевірок. Сьогодні такого документу немає.
Плани на споживання газу в 2017 році — приблизно 30 мільярдів кубів. В опалювальний сезон ми витрачаємо близько 70% газу від загального споживання. Тобто, це 21 мільярд.
Що ми мали на початок опалювального сезону? В газосховищах знаходилось 14 мільярдів кубометрів газу. За опалювальний сезон власний видобуток України становитиме приблизно 10 мільярдів кубометрів газу. Тобто, вже 24. І вже третій місяць поспіль реверс складає півтора мільярда, і за опалювальний сезон ми імпортуємо по реверсу близько 9 мільярдів.
Рахуючи, ми отримаємо 33 мільярда, а ми пам’ятаємо, що нам на опалювальний сезон потрібен 21 мільярд. І на кінець опалювального сезону у нас в підземних сховищах буде надвелика кількість залишків газу, як це було попереднього опалювального сезону, коли в нас залишилося 8 мільярдів кубометрів газу залишку. Наприкінці цього опалювального сезону може залишитися ще більше, тому що скорочується споживання за рахунок надвисоких тарифів і падіння економіки.
Тому виникає питання до влади: якщо в нас такий великий профіцит, навіщо ми сьогодні говоримо про закупівлю російського газу?
Василь Шандро: Якщо говорити про підсумки цього року в електроенергетиці? Чи пройшов він збалансовано? Чи вчасно ми підготувалися? Чи використали стільки, скільки планували?
Марія Яковлева: Щодо електроенергетики можна сказати, що колапсу не відбувається, тому що в нас надвеликі зниження споживання і в електроенергетиці теж за рахунок високих тарифів, адже ми знаємо, що тарифи в електроенергетиці виросли за 3 роки на 75% для побутового споживача.
Едуард Лозовий: Ще восени міністр Насалик тішив українців натяками, що після Нового року може утворитися залишок на енергоринку, що дасть нам змогу знизити тарифи для населення. Це черговий обман?
Марія Яковлєва: Це не питання обману. Повинні бути документи, і не один міністр не має бути чарівником. Тобто завжди треба пояснювати людям, за рахунок чого можуть бути зниження. Я на сьогоднішній день бачу зниження тільки за рахунок того, що йде значне скорочення споживання. Ми маємо 50% виробництва атомної енергії, 30% — це теплова енергія, і на останок гідроенергія і альтернативні енергії.
Якщо йде скорочення споживання, то тоді відсоток атомної енергетики збільшиться, і з’явиться шанс на зниження тарифів.
Василь Шандро: Чи можна говорити, що тенденція енергозбереження буде зростати і в наступні роки, вже незалежно від коливання тарифів?
Марія Яковлева: В нас велика проблема з програмою енергозбереження, тому що вона не існує в єдиному вигляді, це дужа вузька програма, яка називається «Теплі кредити». Вона не охоплює все населення, і якийсь швидкий результат вона не дасть.
Держава повинна значно розширити інструменти щодо енергозбереження, щоб ми могли, проживаючи в багатоповерхівках, застосовувати альтернативні джерела енергії, і щоб нам це було вигідно. Що мається на увазі? Якщо ми встановимо сонячну батарею, її окупність буде занадто довгою, і в нас буде проблема із зайвою енергію, яку ми не споживаємо якийсь певний час. В Європі люди мають можливість її продати в загальну систему так, що в кінці місяця держава буде доплачувати.
Для цього потрібні законодавчі зміни, сьогодні в нас такого не має. В перше за всю історію України ми можемо зробити велике глибинне реформування. Але для цього потрібен закон, щоб всі розуміли, що робимо, яким чином, на підставі яких законів, і що ми отримаємо в кінці. Щоб ні в кого не було нагоди щось розхитати та маніпулювати.
Це дуже важливо, адже головна проблема України — монополісти, ринки надто деформовані, і для потенційних інвесторів взагалі непривабливі. Держава не може керувати такими ринками взагалі. Ті, хто залишається на такому ринку, не можуть конкурувати. Наш президент сказав, що в нас є курс на демонополізацію, але де реальні закони про демонополізацію?