Чому материнство сприймається через призму стереотипів і догм?

На зв’язку зі студією — соціологиня Олена Стрельник.

Олена Стрельник: Феміністичний дискурс тільки зараз починає зароджуватися. Я спостерігаю, що в побутовому уявленні ідеї гендерної рівності і фемінізму розглядаються як загроза народжуваності, материнству, бо люди гадають, що жінка, яка позиціонує себе як феміністка, зовсім не хоче мати дітей.

Анастасія Багаліка: Самі феміністки підтверджують це уявлення?

Олена Стрельник: Почасти цей міф виправданий тим, що деякі класичні праці феміністок, наприклад Симони де Бовуар, дійсно були дуже критичні відносно материнства, розглядали материнство більше як пригнічувальне щодо жінок, таке, що обмежує саморозвиток жінки. В Україні ця теза працює, тому що ми бачимо, що народження дитини спричиняє значний вплив на життєву траєкторію передусім жінок. Інша справа, що теорія фемінізму рухається, вона розвивається. Сучасні її концепції досить вдало поєднують фемінізм і материнство. Очільниця відомого Центру дослідження материнства в Канаді є феміністкою, у неї четверо дітей.

Анастасія Багаліка: Наскільки в нашому суспільстві присутня ідеалізація материнства?

Олена Стрельник: Звичайно, вона присутня, особливо в площині жіночих журналів чи видань для мам. Дуже тривала ідеалізація материнства спричиняє демонізацію материнства, коли самі мами починають говорити, що материнство – це винятково стрес. Я переконана, що істина завжди посередині. Життєві досвіди є дуже різноманітними, вони ніколи не бувають суто чорними чи суто білими. Але добре, що мами почали озвучувати свої проблеми.

Ідеалізація шкодить жінкам, тому що вони зіштовхуються з тим, що вони не є такими ідеальними мамами, якими, як вони думали, вони можуть бути.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.