«Енеїда» моя радянська: ілюстрації Базилевича до поеми Котляревського

Зі співкураторкою виставки Діаною Клочко говоримо про ілюстрації Базилевича до поеми «Енеїда».

Ірина Славінська: «Енеїда» моя радянська — це поганий жарт?

Діана Клочко: Це не жарт, а констатація факту, тому що найбільша кількість примірників «Енеїди», найбільша кількість ілюстрацій, найбільша увага до неї — це радянські часи, з 1937 року.

Андрій Куликов: Чому?

Діана Клочко: Там є момент щодо того, що козаки були «Малоросією». Все 19 століття трактувало «Енеїду» як існування малоросійського народу — етнічної меншини, яка має дуже кумедні зовнішні ознаки, але не має своєї землі. Саме в радянські часи вона була введена в шкільну програму. В «Енеїду» вмонтовано два жіночих самогубства. Це й трагічний світ української жінки.

Ірина Славінська: Що все це смислове навантаження робило привабливим в «Енеїді» для радянського контексту?

Діана Клочко: Коли починаєш досліджувати всі ці книжки, то розумієш, як вузько етнічне поступово перетворюється на українське, з малоросійського дуже потроху виходить українське. Основним із наших завдань було показати, яким чином ілюстрації «підкручують» до рівня українства, а не малоросійства.

Ірина Славінська: Якщо говорити про ілюстрації Анатолія Базилевича, то як вони змінюють бачення цього тексту?

Діана Клочко: Тут є цікава колізія. Він робив цей проект дев’ять років. Проект був виданий невеликим накладом, що складав 15 тисяч примірників. Наклад був зметений за кілька тижнів. Книжку художника Данченка видали більшим накладом. Роман Корогодський написав величезну статтю, в якій засудив «Енеїду» Базилевича і підняв «Енеїду» Данченка. В «Енеїді» Базилевича було дуже багато еротичного. Данченко показав «Енеїду» з точки зору народності, масовості, «хорових» сцен.

Ілюстрації Базилевича виходили в багатьох книжках. У нього просили набір з козаків. У масову свідомість увійшов новий образ козака. У ньому майже немає занадто героїзованих рис, він рухливий, показаний у кумедних ракурсах. Козаки рухаються на кшталт танців, гопаків. «Коміксовість» дуже сподобалася.

Ірина Славінська: Наскільки радянською є «Енеїда» Базилевича?

Діана Клочко: З одного боку, він ввів «шароварність». З іншого боку, це ставлення до жіночого образу: жінки часто показані як обслуга.

Андрій Куликов: 1991 року вийшов мультфільм «Енеїда». Він абсолютно не схожий. Наскільки це було заперечення Базилевича?

Діана Клочко: Це було бажання зробити по-своєму.