Герої, а не посіпаки: художниця Наталя Павлусенко відтворила портрети українських гетьманів

Чи мають щось спільне з реальною зовнішністю портрети українського козацтва, якими проілюстровані підручники з історії? Свою версію висловила художниця і дослідниця Наталя Павлусенко

Ведучі

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Наталя Павлусенко

Герої, а не посіпаки: художниця Наталя Павлусенко відтворила портрети українських гетьманів
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_rankova-hvylya-17-11-11_pavlusenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_rankova-hvylya-17-11-11_pavlusenko.mp3
Герої, а не посіпаки: художниця Наталя Павлусенко відтворила портрети українських гетьманів
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо – художниця, дослідниця Наталя Павлусенко, яка створила портрети визначних історичних постатей козацької доби. Вона розповіла, що підштовхнуло її до цього, та що не так з поширеними популярними портретами українських козаків:

«Героїв українського козацтва багато, а їхніх портретів – мало. Прижиттєвих портретів збереглося також мало, і вони поганої якості. Чому так сталося – на це є декілька причин. Одна з них така, що наші герої українського козацтва належали до православної шляхти, і, нібито, вважалося марнославством себе зображати. Те, що мене спонукнуло – це переглядання підручників історії мого сина, коли він ще навчався в школі. У порівнянні з тими історичними постатями, які були надруковані в цих підручниках – Західної Європи, королі польські, султани Османської імперії, російські царі, українці виглядали набагато гірше. Це виховувало комплекс меншовартості в дітей, тому що ну як, чому ми не маємо портретів. Склалося як склалося. Це перша, мистецька причина, яка мене підштовхнула на зацікавлення цією ідеєю.

Гетьман Іван Мазепа. Отаман Іван Сірко

 

Ті історичні зображення до яким ми звикли – і Петра Дорошенка, і Івана Мазепи, потім, як виявилося вже за дослідженням різних істориків – базувалися на помилкових джерелах, помилкових і в одязі, і в образі. От портрет Яна Сапеги, наприклад, сприйняли як Івана Мазепи, і навіть підпис був, що це Іван Мазепа. Насправді, потім історики дослідили, що це не він. А опираючись на цей портрет було створено дуже багато зображень, і тоді зруйнувати ці стереотипи надзвичайно важко. Так само з Петром Дорошенком.

Гетьман Богдан Хмельницький. Гетьман Северин Наливайко

 

Я починала давно. Перші мої портрети – це 2005 рік. А потім мені потрапляли дослідження різних істориків, мистецтвознавців, і серед них – книга Кима Скалацького, в якій він досліджував образ Мазепи. На основі цього дослідження я написала один із перших портретів Мазепи. Потім пройшло більше 10-ти років, і доктор історичних наук – Ольга Ковалевська дослідила зображення Івана Мазепи і Петра Дорошенка, саме окремими книгами. На «1+1» була навіть реконструкція, зняли фільм. Туди входила команда і судових експертів, і антропологів різних, які відтворювали образ Мазепи з наукової точки зору. Це реально – технології це дозволяють. Ніхто не претендує на достовірність 100%, але наші з Ольгою Ковалевською портрети – співпали. Це говорить про те, що ми ідемо правильними шляхами.

Читайте також: Різанина в Батурині стала переломною в долі Мазепи і України, — Ольга Ковалевська

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Гетьман Іван Підкова

 

Коли я дивилась в підручниках ті портрети, які були створені, чи ілюстрації – всі вони або з присмаком гумору, або ті, хто на цих зображеннях, справляють враження низького рівня IQ. Це мені було дуже боляче. Це була найсильніша армія в Європі, там і хитрість, і розум, і Іван Богун, і Сагайдачний, які вдавалися до такий неймовірних стратегічних рішень, які могли меншою кількістю воїнів перемогти. Це говорить про те, що вони не були дурними. Вони були дуже розумними. 

Коли почалася війна, я переглядала Фейсбук, Інтернет, і збирала образи тих людей, які дійсно воювали, – українців. І я побачила, що там зовсім інші вирази обличчя, інші погляди, це досвід на обличчі. Людина, яка свідома того, що сьогодні вона є, а завтра її немає, яка переступає інстинкт самозбереження, яка віддає своє життя – там зовсім інше. Ми без цієї війни і не бачили б цих людей. Це одразу витверезило. Ми звикли до кіно, до голлівудських блокбастерів, до певних стереотипів, і коли ти дивишся на людей, які справді брали до рук зброю, які віддавали своє життя – ти бачиш цю різницю.”

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.