Люди з особливими потребами допомагають іншим повірити в себе, — О. Чинка
Виставку «Квіткове дитинство», що відкривається 26 березня в Муніципальній галереї мистецтв, анонсує президент ВГО Фонд підтримки і розвитку мистецтва та спорту «Єдина країна» Олена Чинка
Тетяна Трощинська: Що це за виставка? Коли вона відбудеться?
Олена Чинка: Прийшла весна і хочеться радіти і допомагати одне одному, тому ми вирішили організувати виставку «Квіткове дитинство», бо я думаю, що немає не дітей.
Ми збираємось презентувати роботи Ілони Слуговіної та Ірини Пономаренко. Це ляльки та роботи, які вишиті стрічками.
Це проект соціокультурної реабілітації. Він допомагає людям з обмеженими фізичними можливостями проявити себе і донести своє світосприйняття.
Андрій Куликов: Яке це сприйняття світу?
Олена Чинка: Це дуже світлі люди — люди, які вміють радіти кожному дню, знають, що таке допомога ближньому, дякують за все в своєму житті.
Ілона Слуговіна — дизайнер інтер’єрної авторської ляльки. Це людина неймовірно сильна і світла, вона є п’ятикратною чемпіонкою світу зі спортивних танців на візках.
Тетяна Трощинська: Виставка відбудеться в Муніципальній галереї мистецтв, це на Троєщині, чому саме там?
Олена Чинка: Ініціаторкою цією виставки була саме Ілона Слуговіна. П’ять місяців після нашого рішення про організацію виставки відкрилась муніципальна галерея мистецтв і це чудове місце, де все зроблено витончено і стильно — так, як має бути в галереї.
Тетяна Трощинська: Олена Чинка — дворазова срібна призерка світу зі спортивних танців на візках. Розкажіть як і де відбувався чемпіонат.
Олена Чинка: Конкурс відбувався у Римі. Я виступала з партнером, у нас дует, тобто ми обоє на візках. В нас було дві програми: латиноамериканська та європейська. Також я брала участь у сольних виступах.
Тетяна Трощинська: В якій дисципліні ви стали срібною призеркою?
Олена Чинка: Саме в одиночних виступах.
Тетяна Трощинська: Танці на візках — це щось унікальне для України, чи так здається лише малообізнаним людям?
Олена Чинка: Я б сказала, що танці на візках лишаються унікальним. Хочеться щоб цей спорт розвивався стрімкіше, щоб на всі проекти для людей з особливими потребами виділялося більше коштів і щоб на це звертали увагу.
Тетяна Трощинська: Чи відчуваєте ви, що суспільство починає розуміти, скільки люди з особливими потребами можуть дати тим, хто навколо них?
Олена Чинка: Хочеться, щоб громадяни повернулися обличчям і побачили, що такі люди є, але ж у нас немає умов для пересування людей з особливими потребами.
Безперечно, у всіх свої особливості, але саме люди з особливими потребами допомагають іншим повірити в себе.