На фестивалі «Незалежність» покажуть номінантів на «Оскар», яких не буде у прокаті

У студії «Громадського радіо» — куратори імпрези Дмитро Тяжлов й Анна Бурдіна.

Едуард Лозовий: Чим шостий фестиваль відрізнятиметься від попередніх?

Анна Бурдіна: По-перше, програмою. По-друге, ми зібрали унікальні фільми, які не вийдуть в прокат в Україні. Зокрема це 4 головних номінанти на «Оскар».

Едуард Лозовий: Цих номінантів не буде в комерційному прокаті?

Анна Бурдіна: На жаль, не буде.

Едуард Лозовий: Тобто ці фільми можна буде побачити тільки на фестивалі «Незалежність»?

Анна Бурдіна: Так. У нас буде 2 покази у кінотеатрі «Київ».

Дмитро Тяжлов: Це ті фільми, які точно буде цікаво дивитися з погляду кіномистецтва.

Едуард Лозовий: Значний сегмент програми фестивалю — це документальні фільми. Які фільми потрапили у цю категорію?

Дмитро Тяжлов: В нас є фільм «Перегони на вимирання». Його режисер — Луї Псігойос, є володарем «Оскару» за фільм «Бухта». Це така собі екологічна «бондіана» — спецоперація з потрапляння на чорні ринки, де торгують тими видами тварин, які перебувають під загрозою зникнення.

Любомир Ференс: Тобто це розслідування?

Дмитро Тяжлов: Так. Але це розслідування не в тому розумінні, до якого ми звикли. Це і арт-проект, і фільм-кампанія. Глядачі побачать не тільки детективну історію, а й надзвичайні краєвиди. Під час відбору я дивився цей фільм тричі. І я прийду дивитися його ще раз на великому екрані. Це найсучасніший документальний фільм.

Документалістика в часи фейкових новин залишається острівком довіри. Майже всі ці фільми є дуже відомими для західної аудиторії. Це номінанти різних кінофестивалів — «Санденс», «Трайбека», «Hot Docs».

В нас, до речі, будуть 2 гості — режисери фільму «Встати, суд іде!» Джеффрі Сондерс і Джеймс Шапіро. Це фільм про змагання студентів-юристів, які моделюють суди, що відбуваються після міжнародних конфліктів.

Любомир Ференс: Ви відібрали фільм про труднощі життя біженців «Салям, сусіде». Чому саме цей фільм?

Дмитро Тяжлов: Я сподіваюсь, що цей фільм змінить картинку, яку ми звикли бачити в новинах. У фільмі йдеться про двох хлопців, які з Америки відправляються у найбільший табір біженців, що находиться у Йорданії. Вони потрапляють у самісінький центр міста біженців. Їм виділяють намет, і вони живуть там за місцевими законами. Глядачі можуть відчути все це на собі.

Едуард Лозовий: Серед інших фільмів — «Радикальні черниці». Це фільм про черниць-феміністок, які кидають виклик патріархальній системі, і завойовують серце Папи Франциска. Це якась данина кон’юнктурі?

Дмитро Тяжлов: Чому покази фільмів називають фестивалем? По-перше, ми завжди запрошуємо гостей. По-друге, вони приїжджають і проводять тут майстер-класи. Вже третій рік поспіль ми проводимо майстер-клас «Інді Лаб». Ці майстер-класи направлені на підтримку молодих режисерів. Результатом цього майстер-класу є створення 10 короткометражних фільмів. За ці 3 роки ми зняли 29 фільмів. Крім того, після кожного показу ми намагаємося проводити тематичні дискусії. Минулого року після показу кожного фільму ми встановлювали телеміст з режисером чи персонажем фільму.

Едуард Лозовий: Чому ці фільми не вийдуть в комерційний прокат?

Анна Бурдіна: Всі головні кінокритики рекомендують подивитися ці фільми. На жаль, наші глядачі більше цікавляться такими фільмами як «Ла-Ла Ленд». А ці історії дуже життєві. Вони спонукають змінити щось у своєму житті або пережити щось під час перегляду Тому вони не дуже популярні.