facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Нам потрібне нове законодавство про авторське право в сфері культури, — група РПР «Культура»

У парламент надійшло чотири законопроекти, що стосуються унормування діяльності організацій колективного управління в сфері культури. Що з ними не так? Коментують представники групи «Культура» РПР

Нам потрібне нове законодавство про авторське право в сфері культури, — група РПР «Культура»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

У студії Сергій Тримбач,заступник голови Національної спілки кінематографістів України, та Сергій Галетій член групи, «Культура» РПР.

Анастасія Багаліка: Про що ці законопроекти взагалі? Це про культурний менеджмент?

Сергій Галетій: Це механізм, який дозволяє збирати винагороду за використання об’єктів творчості авторських і суміжних прав. Це дуже потужний механізм, який дозволяє фінансувати культуру.

Анастасія Багаліка: Тобто це механізм, який дозволяє культурі заробляти?

Сергій Тримбач: І конкретним авторам. До речі заробляють дуже непогано. Наприклад, мені назвали фантастичну суму, яку в Польщі щороку отримує Анджей Вайда. Але й менші люди отримують достойні гроші. На відміну від України, де цих організацій багато, а грошей до авторів доходить дуже мало.

Анастасія Багаліка: Чому?

Сергій Галетій: Ці способи використання повинні бути розподілені так, щоб не було суперечки між організаціями колективного управління. І в нас в Україні таке законодавство, що воно створило багато ОКУ (організацій культурного управління), які займаються майже одним і тим самим. І займаються неякісно.

Андрій Куликов: Їх створили навмисно чи люди виявили ініціативу?

Сергій Галетій: Виявили ініціативу, але ж нема розподілення. Наприклад, є дві великі сфери: музична і аудіовізуальна (кінематографісти, телевізійники). Але так вийшло, що зараз більше 12 музичних ОКУ. Одна з них дуже одіозна. Це державна організація «Українське агентство з авторських і суміжних прав». У 2008 році у ВРУ були слухання, і там всі говорили, що гроші авторів розкрадаються, до 2012 року були перевірки — гроші розкрадаються. Це неефективна організація і вона заважає розвиватися всій індустрії.

Більше того, музична індустрія перевищує свої права, а в цих законопроектах йдеться взагалі тільки про музичний сектор. А всі інші повністю дискриміновані. Є такі два законопроекти, які взагалі виключають всі організації: «залишаємось тільки ми, всі права і всі ринки». А всі скасовуються і все їхнє майно експропріюється. Але так не можна робити.

 

Сергій Тримбач: З радянських часів відомо, що з усіх мистецтв кіно є найважливішим. Але якщо подивитися на розподіл цих коштів, то кіно чомусь постійно опиняється на периферії. Ці нові законопроекти практично демонструють ту саму логіку : музичне — головне, а десь на берегах аудіовізуальна сфера — її не видно і не чутно.

Анастасія Багаліка: Про які приблизно суми йдеться?

Сергій Галетій: Наприклад, є два такі параметри, якими можна охарактеризувати цю частку розподілу. Наприклад, велика шістка телеканалів займає у вимірюванні телеоглядання 51%, а п’ятірка музичних каналів — 2,2%. Якщо беремо економічні показники, за 2016 телевізійна реклама складає 5 мільярдів 676 мільйонів гривень, а радіореклама — 400 мільйонів.

Вони виграють тільки за кількістю назв творів: маленькі пісні, тому їх дуже багато, плюс — у нас співоча нація, багато харизматичних і знаних виконавців. Тому в цьому змаганні вони перевищують, але не в цифрах.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво