Найгірші очікування щодо закону про е-декларації для активістів підтверджуються, - Сушко

Відповідно до свіжого роз’яснення НАЗК навіть прибиральники та постачальники кави для антикорупційних заходів мають подавати декларації, – говорить виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Олександр Сушко

Найгірші очікування щодо закону про е-декларації для активістів підтверджуються, - Сушко
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/hr-rh-2018-03-21_sushko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/hr-rh-2018-03-21_sushko.mp3
Найгірші очікування щодо закону про е-декларації для активістів підтверджуються, - Сушко
0:00
/
0:00

Група країн «Великої сімки» вже заявила про невідповідність вимог електронного декларування для антикорупційних активістів і закликала Україну скасувати їх відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

 

Тетяна Трощинська: На своїй сторінці у Фейсбуці ви опублікували скан роз’яснення НАЗК, що пояснює, хто підпадає під це електронне декларування.

Олександр Сушко: Я поширив офіційну відповідь, яку надало НАЗК на запит Автомайдану. Документ свідчить, що ті найгірші очікування громадськості щодо цього закону про електронні декларації для громадських активістів підтверджуються.

Це означає, що далеко не тільки активісти, а практично будь-хто, хто надає будь-які послуги будь-яким заходам, що пов’язані прямо чи опосередковано з протидією чи боротьбою з корупцією – чи то постачальники харчів, чи типографії, готелі, задіяні в підготовці до таких заходів – змушені згідно трактування цього закону подавати так звані електронні декларації на рівні з політиками та держслужбовцями.

Ніде в світі немає такого, щоб якась частина простих громадян, у тому числі представники малого бізнесу, раптом потрапляла під такі дискримінаційні вимоги тільки через те, що вони надавали послуги певним організаціям, діяльність яких можна трактувати як антикорупційну.

Тетяна Трощинська: Часто в експертних оцінках лунає слово «помста» – помста громадським активістам чи антикорупційним активістам за їхню роботу. Ви притримуєтесь цієї думки?

Олександр Сушко: Це була основна мотивація в момент прийняття цього закону. Дійсно, на той момент було дуже свіже враження щодо заповнення електронних декларацій, які дійсно зробили життя держслужбовців і депутатів дискомфортним. Тут слід визнати, можливо, деякі елементи цієї історії є аж занадто дискомфортними. Але справа не в тому.

Як відомо, ці закони про електронне декларування держслужбовців були ухвалені за наполяганням ЄС, інших наших міжнародних партнерів. Це був один із ключових елементів тих умов, які висувалися Україні для запровадження безвізового режиму з ЄС.

Якось помститися ЄС чи США вони аж ніяк не змогли. Тому знайшли тих, на кому можна відігратися – наших антикорупційних активістів, які, з їхньої точки зору, несли частину відповідальності за цей дискомфорт, який трапився в той момент.

Тепер за кілька днів до дати першої подачі декларацій цими умовними активістами, виявляється, що всі ці прибиральниці теж зобов’язані подавати електронні декларації.

Тетяна Трощинська: Перше квітня – ця дата, теоретично парламент міг би щось із цим зробити. Наскільки я розумію, голова фракції БПП Артур Герасимов говорив слово «відкласти». «Розглянути, щось із цим зробити» – голова ВРУ Андрій Парубій. Але дуже активних настроїв, щоб щось із цим зробити, непомітно. Більше йдеться про відкласти та обдумати.

Олександр Сушко: Наші міжнародні партнери, громадськість дуже активно тисне на президента, на того ж Парубія із тим, щоб відмінити ці закони. Вже давно є кваліфіковані експертні висновки, а недавно з’явився висновок Венеціанської комісії, який чітко говорить Україні, що так жити не можна й таке законодавство суперечить елементарній демократичній практиці.

Але більшості тих людей, які тиснуть на кнопки в парламенті, це абсолютно байдуже. Тиснуть на президента, можливо, на керівників фракцій. Але за великим рахунком задоволення частини депутатського корпусу від цієї помсти настільки глибоке, що вони не можуть собі відмовити в тому, щоб хоча би якийсь час продовжувати гнути цю лінію. Тому вони зволікають.

Очевидно, якась пропозиція буде винесена на голосування. Можливо, завтра; там є декілька законопроектів , які в той чи інший спосіб скасовують електронне декларування. Є нещодавно внесений законопроект, який відтерміновує цю норму на рік, даючи додатковий час для того, щоб провести більше консультацій з цього приводу.

Але є великий ризик, що не пройде ні перший, ні другий, ні третій. Ми добре знаємо, як зараз провалюються корисні законопроекти, яким не вистачає по п’ять-десять голосів. І тоді першого квітня виникне та правова ситуація, коли в Україні з’явиться велика кількість людей, які теоретично мусять подавати електронні декларації. Але, по-перше, про це не знають, по-друге, якщо й знають, то не збираються подавати, бо закон виписаний у такий спосіб, що його можна трактувати як в один, так і в інший бік.

Саме ця частина антикорупційного законодавства така, що її неможливо виконати, тому що не можна услідкувати за десятками тисяч людей, які комусь десь підвозили каву на антикорупційний семінар. Тому дія цього закону, навіть якщо почнеться, буде абсолютно вибірковою. Когось із «кавоварщиків» піймають, а когось – ні. Той, кого піймають, буде протестувати, тому що всі інші залишаться без відповідних вимог, і це глухий кут. Цей закон виконати неможливо.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Коментарi до запису