Ніякого зовнішнього управління Україною немає, — Євген Бистрицький

Про політичне вирішення кризи реформ говоримо з Євгеном Бистрицьким, доктором філософських наук, виконавчим директором Міжнародного фонду «Відродження».

Наталя Соколенко: Вчора ви написали на «Українській правді» текст про політичне вирішення кризи реформ. Я вас процитую: «Є лише дві опції виходу з політичної кризи задля послідовного здійснення реформ: очищення влади і технічний, професійний уряд або дострокові вибори». Технічний, професійний уряд мають висувати політики?

Євген Бистрицький: Я хотів би почати відповідати на ваше питання з визначення поняття «політична культура». Колись на Антикорупційному форумі в Одесі Мустафа Найєм на несподіване питання: що таке політична культура, моментально знайшов відповідь: політична культура — це коли ти думаєш не про власні інтереси, а про інтереси країни. Я сподіваюся, що політики не допустять до проведення дострокових виборів.

В умовах фінансово-економічної кризи, в умовах російської агресії ми не можемо допустити перерви в імплементації здійснення реформ. А от ця криза якраз і висвітила, що реалізація реформ вперлася в корупційні зв’язки, в персоналії. Я вважаю, що в Верховній Раді є достатня кількість відповідальних політиків, які зможуть забезпечити той мінімальний консенсус, щоб, по-перше, не допустити дострокових виборів, а по-друге, знайти людей для технічного, професійного уряду.

Дмитро Тузов: Як це зробити?

Євген Бистрицький: Серед діючих міністрів є ефективні менеджери. Але я кажу про «соціальні ліфти» тих людей, які можуть стати міністрами при переформатуванні уряду.

Наталя Соколенко: У вас дуже вдалий опис майбутнього уряду: «Це — команда, яка буде публічно виробляти політику змін та відкрито комунікувати та радитися з громадянами по всім складним перебігах реформ». Але який алгоритм формування?

Євген Бистрицький: Не мусить бути кулуарних списків і домовленностей.

Дмитро Тузов: Переформатування уряду не скасовує прихованого протистояння між президентом і урядом. Як уникнути цього? Як поліпшити ситуацію?

Євген Бистрицький: Це протистояння дуже драматизують і перебільшують.

Дмитро Тузов: Але є приховані інтереси. Наприклад, хто контролює Генпрокурора, або ключових міністрів в уряді, керівників держпідприємств.

Євген Бистрицький: Ви піднімаєте питання, на які є одна проста і, в той же час, складна моральна відповідь: якщо у керівника держави є приховані інтереси, то він — негідний керівник держави. Зараз існує сильний тиск зовнішніх обставин, що ми можемо втратити фінансову, економічну і військову допомогу.

Наталя Соколенко: Ще одна ваша цитата: «Реформи вже не спинити». Які ваші аргументи?

Євген Бистрицький: Почався процес децентралізації. Авторитарна централізована країна зараз змушена буде ставати демократичною країною. Відкриті державні закупівлі, відкриті дані та реєстри власності, автономія вишів. Те, що піднявся антикорупційний рух, це нормальний хід вперед.

Наталя Соколенко: В чому незворотність реформ?

Євген Бистрицький: Настрій суспільства не дасть повернути назад.

Дмитро Тузов: Крістін Лагард, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду, яскраво сказала про те, що ми можемо втратити фінансову допомогу. Є стереотип, що країна знаходиться під зовнішнім управлінням. Ви можете підтвердити чи спростувати це твердження.

Євген Бистрицький: Ті, хто кричать про те, що ми «втрачаємо суб’єктність, знаходимось під зовнішнім управлінням», переслідують зовсім інші цілі: вони самі хотіли б керувати країною. Це — типова боротьба за владу.

Наталя Соколенко: Нещодавно в ефірі «Громадського радио» ми говорили про програму грантів для демобілізованих бійців АТО. Які подібні ініціативи будуть у фонду «Відродження» цього року?

Євген Бистрицький: Це буде друга програма з десятками грантів для воїнів АТО. В цьому році ми будемо кидати всі сили на здійснення реформ. Зараз треба довести реформи до імплементації на рівні повсякденного життя. В ході децентралізації керівники об’єднаних громад ще не мають достатньо знань та досвіду в самоврядуванні. Ми будемо вчити практичним речам: як аналізувати і планувати бюджет, на що витрачати кошти, як залучати інвестиції. Це все — практична імплементація реформ. Ми в цьому будемо допомагати українцям.

Дмитро Тузов: Ми знаємо іноземний досвід: в Швейцарії люди голосують не лише на виборах, вони проводять місцеві референдуми з будь-яких питань. Які форми електронного самоврядування можуть розвиватись в Україні?

Євген Бистрицький: Вони вже розвиваються. Наприклад, Kyiv Smart City. Ми можемо брати кращий досвід успішних країн і переносити його у наше життя. Але треба враховувати ментальні особливості. Бо у нас будь-який референдум може стати абсолютно маніпулятивним. Сергій Головатий заявив, що в наших умовах референдуми тоді спрацьовують, коли вони мають правоустановчий характер, коли йдеться про існування або не існування держави.

Дмитро Тузов: А як спустити це на місцевий рівень?

Євген Бистрицький: Розглянемо приклад. Є неосвітлений парк, де люди бояться ходити. Але вкручувати лампи — не завдання поліції. Хто це буде робити? Очевидно, що мусить бути взаємодія між громадою і місцевою поліцією. Необхідно наблизити службовий обов’язок і інтереси громади. У нас вони поки що відділені.