Про чуттєве сприйняття міста говорять рідко, — ініціаторка «Map me happy»

Ірина Славінська: Розкажіть, кого і куди потрібно наносити на карту?

Анастасія Пономарьова: На карту можно нанести места, которые связаны у вас с приятными эмоциями, которые дают весь спектр возможных позитивных эмоций. Любой человек может прочитать о проекте, пройти короткую регистрацию и оставить личные комментарии.

Ірина Славінська: Ці коментарі відображені піктограмами на карті і апелюють не так до конкретних місць, як до відчуттів. Візуальні, звукові — розкажіть про ці відчуття?

Анастасія Пономарьова: Чувственное восприятие города — то, что обсуждается редко. И это наша своеобразная провокация, чтобы подумать об эмоциях. Это наши переживания и физический опыт пребывания в городе на основе базовых чувств: тактильных, визуальных, звуковых.

Олексій Бурлаков: А якщо мені одночасно сподобався запах, і з’явилося міркування?

Анастасія Пономарьова: Там есть возможность отметить эмоцию и дописать ваш текст. На карте много популярных мест, но много и очень личных. Я прожила в Киеве семь лет, но нахожу много новой информации, которая провоцирует меня исследовать район, в котором я живу или работаю.

Ірина Славінська: Поділіться якимось потаємним місцем, яке виходить за межі списку найпопулярніших.

Анастасія Пономарьова: Не могу рекомендовать что-то конкретное. Ведь смысл сайта: пригласить людей самостоятельно поискать по ключевым словам или эмоциям это место. 

Олексій Бурлаков: І ще питання не про місця, а про міста: тут є одна позначка у Слов’янську, де усі відчуття в одному місці.

Анастасія Пономарьова: Да, это глобальная карта и можно отметить все места Украины, если есть Интернет. Также можно отметить место, путешествуя за границей. В Славянске, скорее всего, «Теплица». Это место для общения, работы, творческих вечеров. Сейчас это одно из самых ярких мест в городе для желающих перемен и действий.