«Шаровари не винні», — Олександр Ігнатуша

Андрій Куликов: Ви маєте із собою книгу. Це поезія, яку ви співаєте?

Олександр Ігнатуша: Ні, її не можна співати, але без неї не можна існувати. Це поезія Бориса Гуменюка, і я хотів би сьогодні процитувати вірш «Пам’яті Андрія Юрги, «Давида», побратима, загиблого бійця батальйону «ОУН».

Далі звучить композиція на поезію Бориса Олійника.

Андрій Куликов: Чому Борис Олійник і який ваш найулюбленіший його вірш?

Олександр Ігнатуша: Незважаючи на ті атаки, які на нього посипались останнім часом за його погляди, яких я теж не поділяю, я його поважаю. І ціную його  за те, що він поет. Улюблений вірш «Мати наша» і, ще, як не дивно, «Комуніст» — через те, що там є позиція та щирість. Він вірив, що комуністи страждають за весь світ і несуть його на своїх плечах, як Атланти, і захищав свою думку.

Андрій Куликов: А що ви любите?

Олександр Ігнатуша: Люблю поезію, повітря, воду, сонце.

Андрій Куликов: Тоді якою з чотирьох стихій ви себе вважаєте?

Олександр Ігнатуша: Вода, я скорпіон, і воду дуже люблю.

Андрій Куликов: Ви бард, композитор, актор, співак, хто ще?

Олександр Ігнатуша: Композитором навряд чи можна мене назвати, тому що не маю належної освіти, можливо, мелодист або бард.

Андрій Куликов: Слово «бард» в англійському літературознавстві застосовують до Вільяма Шекспіра, і коли там кажуть «бард», це все одно, що в українській мові сказати «кобзар» і мати на увазі Тараса Шевченка. Чому у нас використовується слово «бард» замість «кобзар»?

Олександр Ігнатуша: Не дійшли, мабуть, ще до того. У нас це зараз розцінюється як «шароварщина», хоча я ненавиджу те, що цим поняттям ганьблять, я би ганьбив «поплавщину», а шаровари — це прекрасно, шаровари не винні.

Андрій Куликов: Олександр Ігнатуша — один із нечисленної когорти україномовних бардів, але в нього є і російські пісні, ба більше, пісні російською мовою в нього перетворюються на пісні польською.

Олександр Ігнатуша: Ми декларували, що входимо в Європу, але робимо це криво, і моя подруга переклала мої три російськомовні пісні, щоб я зміг таким чином висловити свою вдячність полякам, які підтримують Україну і фокусують погляд на наших проблемах. Це — моя повага, я —  українець, який доносить до поляків пісні, які я сам створив, і які мені подобаються.