Що змінюють 396 правок депутатів в медичній реформі? Аналіз від Павла Ковтонюка

У студії Громадського Радіо — заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Анастасія Багаліка: Розкажіть більше про правки.

Павло Ковтонюк: Правок було подано доволі багато. Було важко сподіватися на те, що законопроект у початковому вигляді піде на друге читання. Близько 80 депутатів взяли участь у поданні правок. За останні два тижні в комітеті з охорони здоров’я пройшла серйозна робота. У текст були внесені зміни, деякі з них є доволі серйозними, але каркас законопроекту залишився цілий. На наше переконання, ми повинні починати реформу.

Василь Шандро: Ви вчора написали на своїй сторінці у Фейсбуці, що це було неймовірне за напруженням засідання у комітеті. Через що виникло це напруження?

Павло Ковтонюк: У нас був дуже короткий час, щоб опрацювати всі правки від народних депутатів. Цих правок було фізично багато, їх було близько 800, але тематично їх було не так багато. Задача була більше технічна, ніж ідеологічна.

Комітет сформував робочу групу, яка протягом двох тижнів відпрацювала всі 800, зробила велику технічну роботу, зустрічалася разом з нами.

Потім комітет мав офіційно за регламентом прийняти рішення щодо цих правок. З технічної точки зору повинні проходити кожну. Виникло технічне питання, тому що є всього два засідання. Все залежало від бажання, волі, конструктиву народних депутатів комітету. Перше засідання у вівторок було невдале, ми пройшли всього 50 правок.

Василь Шандро: Через дискусії?

Павло Ковтонюк: Через розмови. Робоча група відпрацювала, були тексти. Але зав’язнули. Пішли по одній правці. Почали обговорювати назву, преамбулу. Так витратили дві години. На другий день було прийнято більш радикальне рішення. На комітеті було проголосовано, що будемо іти частинами, обговорювати тематично, погоджувати статтю в бажаному вигляді. Якщо всі згодні, то правки, пов’язані з цією статтею приймалися автоматично. Деякі депутати з цим не погодилися, вони хотіли обговорювати одна за одною. Ми порахували, що на це потрібно 16 засідань.

Василь Шандро: Наскільки ці правки мають сенс, якщо не йдеться про технічні речі? Чи не було це спробую затягнути час?

Павло Ковтонюк: Народні депутати мають право на правки. Але їх можна було використати, щоб затягнути час, бо правок багато.

Вчора комітет відпрацював максимально конструктивно, а ідеологічні питання, яких було 4 — 5 були відпрацьовані на робочій групі. Там відбулася змістовна дискусія.

Ключовою в цій реформі був принцип «гроші ходять за пацієнтом». Були правки, які загрожували цій суті. Ми їх відстояли на комітеті.

Ми зберегли поняття державного гарантованого пакету, договори, єдиного національного замовника.

Дещо стало компромісом, деякі важливі речі.

Анастасія Багаліка: Пані Уляна пише про ці речі у своєму блозі на «Українській правді». Вона згадує фінансування. Залишається список послуг, які на 100% покриває держава, і список послуг, які на 100% будуть платними. Співфінансування послуг немає?

Павло Ковтонюк: У нас була першочергова модель, коли існувало три види медичних послуг. Ми їх називали «зеленим», «червоним» і «синім» списками:

• Послуги «зеленого списку» 100% покриваються державою. Ми писали, що це має бути екстрена медична допомога, все невідкладне в медицині. Первинна медична допомога – це базові потреби, люди повинні звернутися і отримати їх. Також мова йде про паліативну медичну допомогу.
• Інші послуги – послуги стаціонарів, діагностичні послуги, якщо життю і здоров’ю нічого не загрожує прямо зараз, могли спів оплачуватися пацієнтом і державою.
• «Червоний список» – це послуги, які не оплачувалися державою.

В результаті правок в комітеті відмовилися від ідеї мати «синій список». Це створює деякі ризики на майбутнє. Якщо у нас не буде так багато грошей на медицину, є ризик, що ми не зможемо виконати це зобов’язання з боку держави.  

Анастасія Багаліка: Що буде з амбулаторними послугами?

Павло Ковтонюк: Йшлося про планові послуги спеціалістів і стаціонарів. Співопалата не може бути обтяжливою для пацієнта, але вона має бути його участю у медичній послузі. Це не тільки дає можливість залучити в лікарню додаткові гроші. Більш важлива причина – пацієнт відчуває. Що послуга щось коштує. Це інструмент пришвидшення реформи. Тепер ми починаємо без нього.

Ми будемо дивитися, який буде бюджет на 2020 рік, будемо виписувати, які амбулаторні. Стаціонарні послуги держава може покрити повністю. Все, на що не вистачить, не буде покриватися або буде покриватися, але пацієнту доведеться чекати на отримання послуги. Щоб цього уникнути, треба робити дуже добрі тарифи.

Анастасія Багаліка: Але не постраждала система eHealth?

Павло Ковтонюк: Не постраждав перший етап реформи на первинній ланці, система електронної охорони здоров’я, поняття гарантованого пакету, зберігся національний замовник (відсутність посередників).

Анастасія Багаліка: З реформи вилучені пункти, які стосуються запровадження міжнародних настанов шляхом їх визнання як джерел. Це означає. Що в Україні не будуть впроваджені міжнародні протоколи лікування?

Павло Ковтонюк: Зараз уже є юстований наказ Міністерства охорони здоров’я. який передбачає їх запровадження. Ми цю реформу уже почали. У нас була мета зафіксувати це в законі. Під час доопрацювання виникла дискусія. Всі згодні з тим, що потрібно запроваджувати міжнародні медичні протоколи, але правки депутатів стосувалися способу. Наш спосіб доволі радикальний. Ми в односторонньому порядку визнаємо іноземні джерела медичних протоколів тією мовою, якою вони є. Були різні варіанти адаптації. Але ми вирішили зараз працювати за наказом, а потім повернемося до цього питання.

Анастасія Багаліка: Наказ МОЗ можна буде оскаржувати, я так розумію.

Павло Ковтонюк: Наказ МОЗ можна буде скасовувати. Він написаний так, що його оскаржувати доволі важко. Він нічого не робить протизаконного чи такого, що можна оскаржити. Він дозволяє використовувати міжнародні медичні протоколи тим закладам, відомствам, службам, які бажають це робити. Ідея полягає в тому, що нові протоколи, які ми розробляємо, будуть уже міжнародні. Є частина протоколів уже розроблені, за ними працюють лікарі. Коли ми розробляємо новий медичний протокол, беремо міжнародний.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.