Українській службі EuroNews залишились лічені тижні

Про загрозу закриття служби і опір інформаційній агресії Російської Федерації говоримо з керівником української служби EuroNews Фіделем Павленком.

Андрій Куликов: Ви підготували петицію на адресу найвідповідальніших українських державних діячів. Чому у вас виникла така потреба?

Фідель Павленко: Петицію підготували не ми, а представники української інтелігенції — митці, літератори, журналісти. Вони виступають проти рішення про закриття української версії телеканалу EuroNews. Очевидно, людей непокоїть те, що зникає ще один міжнародний український мовник.

Наталка Соколенко: Українська редакція EuroNews просить фінансування в українського уряду. Можливо, з цим проблема?

Фідель Павленко: Я б не сказав, що українська редакція EuroNews просить фінансування в українського уряду. Українська редакція EuroNews взагалі нічого не просить. Ми не готуємо жодних петицій. Були ініціатори, які, можливо, були прихильниками чи глядачами української служби EuroNews. Фінансування української служби EuroNews від самого початку було ініціативою українського уряду. За часів президента Віктора Януковича це було ініціативою уряду Миколи Азарова. Я уявляю, скільки людей зараз подумають: «О, ще один януковичський журналіст». Насправді я не вважаю себе ні януковичським, ні порошенківським, ні ющенківським, ні кучмівським журналістом. Але уряд України був одним з акціонерів телеканалу EuroNews. Телеканал EuroNews має понад 20 акціонерів.

Наталка Соколенко: Хто ще є акціонерами телеканалу?

Фідель Павленко: Уряд України є одним з найменших акціонерів EuroNews. Я абсолютно нічого не розумію в структурах власності і не хочу втручатися в фінансово-політичні питання, але, наскільки мені відомо, уряд України досі має 1% акцій EuroNews. Структура власності в останні роки трохи змінилася. У 2015 році мажоритарним акціонером EuroNews став єгипетський мільярдер Нагіб Савіріс. Це магнат мобільних телекомунікацій. Він придбав понад 50% акцій. Здається, 6-7% акцій належать російській державній компанії «ВГТРК», 7-8% акцій — турецькій державній телекомпанії «TRT».

Здається, кілька місяців тому з’явилась ініціатива щодо входження великого акціонера — американської «NBC».

Андрій Куликов: Автори петиції підкреслюють у зверненні до Порошенка, Парубія і Гройсмана: «Звертаємо Вашу увагу на важливий геополітичний контекст і зростання проросійської пропаганди в Європі за активної підтримки Москви. Підкреслюємо, що ліквідація української мовної служби телеканалу EuroNews відбувається, зокрема, одночасно з розширенням фінансованої Москвою російської служби каналу. Втрату українського голосу на EuroNews у контексті нинішнього геополітичного протистояння вважаємо неприпустимою і несправедливою».

Наскільки важче стало працювати із зростанням у Франції симпатій до Росії у зв’язку з тим, що Marine Le Pen здобуває все більшу популярність?

Фідель Павленко: Мені не стало працювати ані легше, ані важче. Зростання популярності Marine Le Pen чи Франсуа Фійона в певних колах на мою роботу чи роботу більшості журналістів жодним чином не впливає. Я не розумію, як зміна політичного режиму в нормальній цивілізованій країні може якимось чином впливати на роботу журналістів. Якби я працював в редакції «Le Figaro», можливо, я б інакше відповів на це питання. Зрештою, EuroNews — це просто базована у Франції міжнародна телекомпанія.

Наталка Соколенко: Повернімося до ситуації, що склалася довкола української редакції EuroNews. Мова йде про те, що мовлення може бути припинене?

Фідель Павленко: Воно не те, що може бути припинене, воно буде припинене. Воно вже припиняється. Вже почався процес скорочень. Це стосується не лише українських журналістів. На жаль, економічні умови диктують свої вимоги. Зрештою, EuroNews — це приватна компанія, що піддається економічним впливам. Проблема в тому, що українська редакція — єдина з 13 мовних редакцій EuroNews, що закривається повністю. Як нам пояснюють, через брак фінансування. Фінансування EuroNews почалося в 2013 році за ініціативи тодішнього українського уряду. Я розумію, що для уряду 5 мільйонів євро на рік — це непідйомне фінансування. Я не певен, що це виправдана сума. Не знаю, яким чином вона формується. Сумніваюсь, що утримання 17-20 журналістів в Ліоні коштує 5 мільйонів євро на рік. На певному етапі Україна в особі НТКУ сказала, що це непідйомний тягар. Я можу це зрозуміти. В мене немає жодних сумнівів, що такі великі за українськими масштабами гроші за таких неприємних умов, в яких сьогодні опинилася Україна, можна витратити набагато ефективніше.

Андрій Куликов: Наскільки часто французькі ЗМІ подають новини, взяті з російської інформаційної продукції?

Фідель Павленко: Вони здебільшого покладаються на своїх кореспондентів. У французьких ЗМІ не заведено посилатися на якесь одне джерело. Але не в тому річ. Я дивлюсь на інформаційну політику Росії з певною заздрістю. Вони витрачають величезні гроші. Ці витрати зараз дають певні плоди. Громадська думка формується в тому числі завдяки цим каналам. У Франції існує достатньо серйозний політичний проросійський прошарок. Вони отримують інформацію про те, що відбувається на пострадянському просторі в тому числі і від «RT». Тому деякі депутати вважають, що в Криму не було анексії, а був законний референдум. Це так само наслідки дій російської пропаганди. Я не закликаю Україну проводити пропаганду. Я взагалі проти пропаганди, але я був би тільки за лобіювання і просування власного бренду «Україна».

Андрій Куликов: Українська служба EuroNews опинилася на межі закриття вже найближчими тижнями. Найближчі тижні — це скільки?

Фідель Павленко: Французьке трудове законодавство дуже складне. В Україні працедавець повідомляє про звільнення за 2 тижні. Тут цей процес триває кілька місяців.

Коли вперше з’явилася інформація про закриття української редакції, українські і російські ЗМІ почали поширювати чутку про те, що українські журналісти просяться в російську службу. Насправді, в російській службі EuroNews є низка вакансій. Коли стало відомо про закриття української редакції, українським журналістам було сказано, що вони не зможуть подаватися на вакансії в російській службі EuroNews, бо проти цього виступає російський акціонер EuroNews. Це неприпустима політика. Мова про те, що у європейській компанії, що працює за європейським законодавством, висувається заборона подаватися на будь-яку вакансію. Це суперечить європейському законодавству. Проти цього виступили українські журналісти. Не те, щоб вони хотіли працювати у російській службі EuroNews. Вони проти того, щоб російський акціонер диктував свої умови європейській компанії.