«В університетській аудиторії є право висловлювати тільки ті думки, які можна підтвердити науково» — Совсун про гомофобний скандал у Львові

Викладачка «Львівської політехніки» потрапила у гомофобний скандал через свої висловлювання про представників ЛГБТ-спільноти.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Інна Совсун

«В університетській аудиторії є право висловлювати тільки ті думки, які можна підтвердити науково» — Совсун про гомофобний скандал у Львові
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-best-21-04-05_sovsun.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-best-21-04-05_sovsun.mp3
«В університетській аудиторії є право висловлювати тільки ті думки, які можна підтвердити науково» — Совсун про гомофобний скандал у Львові
0:00
/
0:00

Викладачка типографіки Ольга Мер’є розповідала студентам, що геї та лесбійки — це «хворі люди, яких потрібно лікувати». Кандидатка наук також вважає, що гендер — це вигадка, а «харасмент стосується лише представників сексуальних меншин».

Наскільки такі речі є неприпустимими? Розповіла народна депутатка України Інна Совсун.

Інна Совсун: Студентка хотіла зробити проєкт — телефонний додаток для того, щоб відстежувати випадки домагання та реагувати на них. Абсолютно благородна мета, яка заслуговує на повагу і подяку з боку суспільства. Після цього вилився нереальний спіч з боку викладачки, де харасмент перемішаний в дискусії з гендером, з тезами про те, що геї — це «хворі люди, яких потрібно лікувати». Передивляючись відео лекції я довго намагалась зрозуміти, яким чином людина змогла все це пов’язати з простим питанням, як створити додаток, який буде відстежувати домагання.

Це також абсолютно неприйнятно з точки зору університету — в університетській аудиторії можна висловлювати різні позиції, але тільки ті думки, які можна підтвердити науково, з наукової перспективи. Головне, щоб були докази, зібрані науковим методом, що ця позиція має право на існування. Щодо ЛГБТ Всесвітня організація охорони здоров’я чітко вказує на те, що це не є хворобою чи відхиленням. Відповідно стверджувати щось інше в університетській аудиторії є антинауково.

Попри все я залишаюсь оптимісткою і насправді прогрес є, просто він дуже повільний. Якщо порівнювати ситуацію сьогодні й 10 років тому, то різниця насправді присутня. 10 років тому ми б навряд чи почули про це в новинах і звернули на це увагу. Без того, щоб робити ці історії публічними, ми ніколи змінимо культурну норму. Культурна норма змінюється в суспільстві через публічне проговорення. Це єдиний механізм, як ми можемо це змінити — не законами, не приписами, не поліцією. Ми поміняємось, коли будемо про це говорити. Важливо, щоб люди не боялись про це говорити й студенти ці не побоялись. Публічність є ключовим методом, щоб щось з цим робити.

Ректор запевнив мене, що вони будуть створювати комісію в університеті для того, аби вивчити цей випадок і прийняти рішення, що робити з викладачкою, яка дозволила собі такі висловлювання. Він також швидко зацитував мені речення з Кодексу етики університету, де вказано про те, що всі учасники навчального процесу не мають права висловлювати дискримінаційні тези в контексті навчального процесу.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису