Громадське радіо
Гостя ефіру — співачка Ілларія.
Ірина Славінська: Розкажіть про пісню «Жива вода».
Ілларія: Я написала її, коли у мене був дуже радісний етап життя, коли я дала нове життя маленькій дитині. Це було після народження моєї донечки. Вона мене надихнула на цю пісню і на цей альбом, який я нещодавно презентувала. Пісня «Жива вода» — це яскравий весняний трек, який я нещодавно презентувала.
Ірина Славінська: Більше трьох років Україна переживає не найлегший етап. Оптимізм нелегко тримати. Сумні новини «прибивають» додолу. Ваша пісня інакша.
Ілларія: Для цього я і робила цей альбом. Альбом писався протягом трьох років. Першою ластівкою була пісня «Я жива», яка була написана під час Майдану. Відбулася переоцінка цінностей. Я вирішила, що цей альбом має бути вибухово позитивним, кожна пісня має давати надію: нагадувати про найважливіше. Я зрозуміла цінність життя, коли його дала. Мені дуже хочеться, щоб ми один одного берегли. Саме це є меседжем всього мого альбому.
Ірина Славінська: Як такого роду тексти сприймаються в колі тих, хто на своїх плечах тримає багато всього? Мова йде про волонтерів, бійців.
Ілларія: Я беру участь у благодійних акціях. Я часто долучаюся до акцій Анжеліки Рудницької. Це та людина, яка святкує свій день народження не в пишних ресторанах, а в госпіталях.
Якраз волонтерам, бійцям хочеться радісних пісень. Вони залюбки танцюють. Мені здається, що артист має надихати. Коли немає сил, музика допомагає долати переживання і навіть фізичний біль. Музика — це терапія, вона допомагає бути гармонійним. Я пишу музику, яка має зцілювати.
Ірина Славінська: Чи має розважальна пісня значення для політичного висловлювання?
Ілларія: У мене багато глибоких філософських пісень. Найважливіший меседж пісні «Жива вода» полягає у тому, кохання — велика сила. Треба бути «живою водою», цінувати кохання і тих, хто поруч. Мені здається, це набагато важливіше, ніж політичні теми.
Я направляю свою енергію повз політику до серця людей. Політика — це велика гра в шахи. Люди інколи стають фігурами на шаховій дошці, а мені хочеться, щоб в нашій країні цінували людину, кожну долю.
Ірина Славінська: Я згадала пісню, яку ви презентували на Євробаченні. Розкажіть про неї.
Ілларія: Вона про те, як ти себе почуваєш в світі, в соціумі, в житті. Я розповідала про свою історію життя. Я хотіла цією піснею надихнути людей у всьому світі. Це певна алегорія на долю нашого народу. Ми завжди знаходили сили йти далі і знаходити свій шлях.
Ірина Славінська: У вас є пісня «Мантра». Це слово зовсім не з українських традицій.
Ілларія: Мені здається, що все з одного ядра.
Ірина Славінська: Розкажіть про привід нашої зустрічі.
Ілларія: Я хочу всіх запросити на перший сольний концерт цього року. Він відбудеться 8 квітня в клубі «Atlas». Початок о 19.00. Я буду співати навіть грецькою мовою. Ви зможе почути пісню «Thank You For My Way», яку я виконувала на відборі Євробачення. Буде цікава колоборація з етнічним музикантом. Будуть унікальні інструменти, яких в Україні ні у кого немає.
Ірина Славінська: Чи не тиснуть традиції на самовираження?
Іларія: Навпаки. Етніка — джерело ідей. Якщо ти експериментатор, популяризатор етнічної музики, то треба кожного разу шукати нову форму.
Ірина Славінська: Як не скотитися до «шароварщини»?
Ілларія: Мати смак. Мені цікаво показувати світові цю красу. Я прийшла до етнічної музики в 19 — 20 років. Це був свідомий підхід. Коли я почула цю музику, я закохалася. Я ставлю за мету зробити етнічні українські мотиви модними в світі.