facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як на фестивалі TRANSLATORIUM роман Софії Андрухович «Амадока» переклали на музику?

Це вперше в Україні роман переклали на мову сучасної академічної музики

Як на фестивалі TRANSLATORIUM роман Софії Андрухович «Амадока» переклали на музику?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

У Хмельницькому на фестивалі TRANSLATORIUM представили проєкт створення сучасного музичного академічного твору на основі роману Софії Андрухович «Амадока». Це проєкт, що переніс роман Софії Андрухович у площину сучасної академічної музики.

Концерт складали три частини, над кожною з яких працював окремий композитор. Вони розповіли історії трьох героїнь роману. Працівниці архіву Романи, що намагається повернути пам’ять бійцю АТО Богдану. Медсестри Уляни, яка рятує Пінхаса від переслідувань євреїв. Дружини Миколи Зерова Софії, яка закохується в друга сім’ї у період заслань української інтелігенції.

У студії Громадського радіо композитори Борис Логінов, Максим Коломієць та кураторка проєкту «Амадока» Вероніка Ядуха.

Вероніка Ядуха: На фестивалі, крім професійної програми для перекладачок та перекладачів, ми також працюємо з різними видами мистецтва. Ми поєднуємо їх між собою, перекладаючи з одної знакової системи на іншу. Для перекладу на сучасну академічну музику обрали саме роман «Амадока» не тільки тому, що це один з найпотужніших творів сучасної української літератури. Він дуже великий, понад 820 сторінок. Роман зачіпає дуже метафоричні та абстрактні теми, пов’язані з травмою українського народу.

Софія Андрухович підтримала цю ідею з самого початку. А після концерту говорила, що їй дуже цікаво було почути та відчути те, що вона намагалася сказати словами. Адже музика — дуже тактильний вид мистецтва, який безпосередньо вклинюється у наше емоційне тіло. В Україні переклад роману на мову сучасної академічної музики втілили вперше.

Якщо з’являється більше перекладів з однієї мови на іншу або з одного виду мистецтва на інший, то це завжди краще працює для сприйняття. Адже тоді є можливість наблизитися до невловних сенсів, які ми не завжди можемо окреслити словами.

Максим Коломієць: Сам композиторський виклик у цьому проєкті дуже цікавий. Коли пишеш оперу, то є конкретний текст, репліки співаків та співачок. Зазвичай зрозуміло, що і коли має відбуватись. У проєкті «Амадока» ж ми мали просто прозовий текст. Кожен з нас виокремив лінію, яка його цікавила в романі. А далі звуками розповідав саме про цю лінію. Я рефлексував на лінію Романи та Богдана. Намагався відтворити, переосмислити почуття героїні та героя через дуже абстрактне мистецтво — музику.

Борис Логінов: Я працював з лінією Уляни. Важливо зрозуміти, що ми не розповідали конкретну історію, а брали за основу портрети героїнь. На основі їхніх історій створювали музичну адаптацію.

На зображенні може бути: 2 людини та у приміщенні

На зображенні може бути: одна або кілька осіб та у приміщенні

На зображенні може бути: 3 людини, люди сидять та у приміщенні

Нагадаємо, у жовтні у Хмельницькому пройшов п’ятий ювілейний літературно-перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM. На сьогодні це єдиний в Україні фестиваль, присвячений художньому перекладу.

Про фестиваль у 2020 році: Воркшоп з 3D-поезії і не тільки: що пропонує літературно-перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM?

Про проєкт команди — виставу «Дім»: «Дім» — не драма, а травма: режисерка про виставу, онлайн-прем’єра вже невдовзі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Віталій Шабунін: Треба чесний конкурс на керівника БЕБ, бо «риба гниє з голови»

Віталій Шабунін: Треба чесний конкурс на керівника БЕБ, бо «риба гниє з голови»

Хочемо запровадити можливість висловлювати недовіру командиру — нардепка

Хочемо запровадити можливість висловлювати недовіру командиру — нардепка

Рівність один перед одним буде відображена на меморіальному кладовищі — Старущенко

Рівність один перед одним буде відображена на меморіальному кладовищі — Старущенко

Ольга Кошарна: Росіяни навряд чи зважаться на щось серйозніше на ЗАЕС, але над цим треба працювати

Ольга Кошарна: Росіяни навряд чи зважаться на щось серйозніше на ЗАЕС, але над цим треба працювати