Як у соцмережах маркуватимуть новини, яким можна довіряти?

На сайті Deutsche Welle з’явилася новина, що в Твіттері знайшли декілька тисяч нових акаунтів російської «фабрики тролів».

А на сайті ВВС заявлено, що Фейсбук проведе опитування з приводу надійності джерел новин, якими користуються користувачі.

Про боротьбу в інтернеті з фейковими повідомленнями говоримо з Віталієм Морозом, керівником «Програм нових медіа» Інтерньюз-Україна.

Ірина Славінська: Що таке «фабрика тролів»?

Віталій Мороз: «Фабрика тролів» – це нова реальність для світової політики. Це певні компанії, що наймають людей, які ведуть акаунти в соціальних мережах, за це отримають гроші, і їхня ціль – втрутитися в громадській дискурс в інтернеті.

Є таке поняття, як тролі і боти. Під тролями ми розуміємо людей, які логіняться в десятки та сотні акаунтів та ведуть дискусії, тоді як боти – це автоматизовані системи.

Ми чітко знаємо, що цим займаються росіяни, відповідна вся Америка зараз стоїть на вухах.

Ми повинні бути свідомими того, що і в Україні існують свої «фабрики тролів», це є політичним інструментом політичних партій. Тобто ця мода, яка пішла з Росії, накриває весь пострадянський простір.

Ірина Славінська: Чи є базові інструменти безпеки для тих, хто читає Твіттер? Як розпізнати тих, хто на «фабриці тролів» виробляє ту інформацію, яка може бути певним чином забарвлена?

Віталій Мороз: Для того, щоб розпізнати, потрібен здоровий глузд і навички розпізнавання. Але потрібно розуміти, що ми намагаємося спілкуватися з тими, кого знаємо. Або це люди, які мають верифіковані акаунти – таку блакитну позначку в Твіттері, і це означає, що це саме та людина, яка себе представляє.

Однак дуже часто люди  бувають захопленими якимсь резонансними повідомленням або картинкам. Твіттер вже навів приклади фейкових твіттів –була картинка Клінтон, де вона своїм виразом обличчя показує, що вона програла. І коли ви використовуєте ці візуальні елементи, це впливає на емоції людей. Загалом, соцмережі – це є простір для швидких емоцій, де ми пишемо часто під впливом емоцій, і це буває недосконалим.

З цим пов’язані останні зміни у Фейсбуці, тому що Цукерберг оголосив про те, що все менше інформації від сторінок буде публікуватися, а більше – від користувачів, яких ми знаємо.

Ірина Славінська: І це погана новина не тільки для цих сторінок, але й для громадських організацій, таких, як Громадське радіо, тому що те, що ми поширюємо у Фейсбуці, тепер буде видно набагато гірше.

Віталій Мороз: Це не означає, що вони зникнуть, вони зменшать ранжування, алгоритми будуть такі, що менша кількість буде потрапляти, і буде створена вкладка, де можна буде передивлятися інформацію від сторінок, але для будь-якого бренду, ЗМІ це означатиме, що величезну роль відіграватимуть саме особистості, тобто профілі журналістів, редакторів, які будуть від свого імені поширювати інформацію сторінки свого видання.

Андрій Куликов: Як будуть визначати цей знак якості – цьому можна довіряти, а цьому – ні?

Віталій Мороз: Як, наприклад, Google чи Фейсбук борються проти фейкових новин? Google говорить що ніколи не буде видаляти фейкових новин. Він каже, що їхня місія – це не цензурувати, але вони будуть зменшувати ранжування, тобто щоб новини, які ідентифікуються, як фейкові, менше потрапляли на очі в пошуковій видачі.

Твіттер, наприклад, видаляв акаунти, які пов’язані з «фабриками тролів». Фейсбук ставив червоний прапорець, коли бачив фейкову новину. Зараз вони від цього відмовилися, прибрали цю функцію, і вони під сумнівною новиною дають схожі статті, які можуть читачу дати інший контекст.

Але таким компаніям, як Фейсбук, важко боротися, тому що у Фейсбуку, щоб перевірити, чи новина фейкова чи ні, це забирає три дні. Це означає, що Фейсбук не може відповісти на виклики дезінформації та пропаганди.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.