Швидка допомога: що треба знати про реформу?

Реформа служби швидкої медичної допомоги розпочалась 2012 року, в інший історичний час, та силами іншої команди. Минуло сім років, однак у життя втілено невеличку частину пропозицій. Справжні зрушення розпочалися лише цього року. З 1 квітня у всіх областях України починається модернізація оперативно-диспетчерських служб, а у шести регіонах – Вінничині, Донеччині, Одещині, Полтавщині, Тернопільщині та у столиці стартує пілотний проект щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги (ЕМД).

В цьому випуску програми піднімаємо такі теми:

•      Що змінилося в регіонах, де вже почалася реформа?
•      Яких змін чекають лікарі у непілотних регіонах?
•      Та як ставляться до роботи своїх екстрених служб жителі Литви?

Відкриваємо програму репортажем з Рівного. Григорій Пирлік їздив туди, щоби разом із бригадою відправитися на один із викликів та дізнатися більше про умови роботи швидкої, Рівненського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. А вони непрості: виклики щогодини і зарплата 5 тисяч гривень і менше. Так працюють лікарі

Київ, що став одним із пілотних регіонів для реформи, в нашій студії представляє голова первинної профспілкової організації Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Наталія Стахова. Профспілкова активістка до реформ ставиться критично, оскільки дивиться на них саме з точки зору рядових медиків.

В рамках реформи МОЗ організував для лікарів МОЗ курси перепідготовки, уже після яких обіцяє підвищити зарплату. Речник Міністерства охорони здоров’я Олександр Ябчанка напередодні розповів нам телефоном, що вже зроблене, що ще буде змінюватися та відповів на основні запитання щодо викликів, які стоять перед швидкою допомогою.

Окрема частина програми – екстремальні умови екстреної допомоги.

З півночі Авдіївка, з півдня – руїни Донецького аеропорту.  Єдина дорога, що поєднує село з Україною – розбита ґрунтовка. Зрідка по ній проїжджають хіба що авто місцевих, або волонтерів. Пожежна чи швидка сюди не завертали 5 років.  Так живуть 38 жителів села Опитне на Донеччині. До вашої уваги – наш репортаж про роботу швидкої на лінії розмежування.

В медіа є багато фейкових публікацій, що фактично дезінформують українців стосовно впровадження реформи. Зокрема поширюють чутки, ніби «швидка» не буде приїжджати до дитини, коли в неї висока температура, або навіть у випадку серцевих нападів.  Ми попросили Речника Міністерства охорони здоров’я Олександра Ябчанку прокоментувати цю інформацію.

Тим часом Григорій Пирлік дізнавався, як працює реформована швидка у іншій пост-радянській країні – Литві. Там громадяни, котрі потребують допомоги, телефонують на один номер – 112. А далі оператори вже визначають, хто потрібен: поліція, пожежні чи швидка. Про свій персональний досвід спілкування з тамтешньою службою екстреної медичної допомоги Громадському радіо розповіла журналістка з Вільнюса, репортерка Литовського національного радіо Моніка Юшкявічюте.

На роботу швидкої, на те, щоб вона вчасно діставалася потрібного місця, впливає кожен з нас. Як саме та як зробити цей вплив корисним, розповів головний лікар Рівненської станції швидкої медичної допомоги Валерій Ковальчук.

Повний випуск цієї програми ви можете прослухати у доданому звуковому файлі. 

Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews)