Виклики щогодини та 4 тисячі гривень зарплати. Як працює «швидка» у Рівному

В машині «швидкої» пана Миколи не працює сирена. Дорогу вулицями Рівного він розчищає за допомогою світлового сигналу та клаксону.

Ми поспішаємо на виклик до притулку до безхатченків. Зранку сюди доправили чоловіка, якого всі тут вже впізнають. Він має алкоголізм та супутні захворювання. Безхатько. Є діти, про яких фельдшерці розповідає працівниця притулку.

«Сестра каже, що у нього була якась времянка. З жінкою розлучився, у них було двоє дітей. Син один інвалід, йому 30 років, лежачий, а другий одружився і живе в приймаках».

 Лікар Валерій Єгоров, оглядаючи пацієнта, промовляє: до лікарні можемо не довезти, заслабкий тиск. Чоловіку роблять укол. Разом з водієм та працівником притулку вкладаємо його на ноші, машина їде до міської лікарні. Трафік у Рівному – не київський, але затори трапляються. Водій невпинно просувається, виїжджає на зустрічну, себе підбадьорює розмовами з іншими учасниками руху.

 «Туда давай вперед, я не буду пропускать, я на швидкій».

Дорогою на виклик я їхав поруч із фельдшеркою, не в кабіні. На ямах машина тремтіла, було складно говорити. Автопарк Рівненського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф не поповнювали вже 5 років, розповідав мені перед цим виїздом головний лікар станції швидкої медичної допомоги міста Рівне Валерій Ковальчук.

«Будемо говорити грубо: 138 автомобілів. Всі вони не відповідають технічному стану. Для того, щоб все було правильно, щорічно на область потрібно 5 автомобілів закупити. А якщо п’ять років не куплялося, ось вам і яма в 100 автомобілів. У нас на цей рік ні обласний бюджет, ні центральний бюджет не передбачено закупівлю автомобілів»

Інша проблема – кадрова, каже Ковальчук. Зарплата і у лікарів, і фельдешів, і водіїв мінімальна.

«Що, ви не знаєте, яка це мінімальна зарплата? 4 тисячі, боже мій. Для того, щоб більше отримати, лікарю треба попрацювати. Щоб категорію заробити, треба кілька років курси і так дальше, це фінансові витрати, це відривати від сім’ї. Так само і у водіїв, щось з’являється після 7 років. 3, 5, 7 років по 20%, це якийсь мізер. Заробітна плата не відповідає і люди не тримаються на роботі»

У лікаря Валерія Єгорова — зарплата близько 5 тисяч на три чверті ставки. Це вже з надбавками за 27 років лікарської роботи. Також він має пенсію за третю групу інвалідності, на те й живе. За день має в середньому від восьми до десятка викликів. Каже, виїжджати доводиться щогодини.

«Тиск є, аварії є, шокові стани є, серцева патологія»

Сусідню з Рівненською Тернопільську область Міністерство охорони здоров’я визначило одним з пілотних регіонів для реформи екстреної медичної допомоги. Головний лікар Рівненської станції швидкої Валерій Ковальчук шкодує, що Рівненщина не потрапила до списку.

«По зарплаті вони мають право доплатити: у нас 5,5, а у них 20,20 — за екстрені виклики. Це мізер, але щось. Далі вони вже проводять тендер на закупівлю автомобілів, далі вже купляться 1-2 учбові класи. Це щось чи нічого зовсім».

 У Рівному ж, попереджає Ковальчук, більшість реанімобілів можуть не витримати зиму. Історія з безхатьком поки закінчилася щасливо. До лікарні встигли, тамтешні медики прийняли його без суперечок. А далі, вважає лікар Валерій Єгоров, буде залежати від пацієнта, чи почне він дбати про себе.

Григорій Пирлік для Громадського радіо.

Про реформу екстреної медичної реформи в цілому по Україні ви можете дізнатися з нашої програми «Реформатори» – допоможи президенту з реформами.

Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews)