Чи складно отримати для дитини статус постраждалої внаслідок збройного конфлікту?

Гості:

• голова БФ «Голоси дітей» Олена Розвадовська;
• учителька мистецтва Агата з Кам’янця-Подільського;
• психологиня Християнської служби порятунку Неля Куцак;
• виконавча директорка Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я» Галина Скіпальська;
• перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк;
• представниця Уповноваженого Верховної Ради з дотримання прав дітей Аксана Філіпішина;
• юристка, координаторка громадської приймальні УГСПЛ у Дніпрі та правозахисної групи «СІЧ» Юлія Полєхіна.

Війна на Сході України торкнулася понад 400 тисяч дівчат та хлопчиків, які живуть вздовж лінії зіткнення протяжністю 420 кілометрів. У фонді UNICEF повідомляють, що майже півмільйона дітей потребують гуманітарної допомоги. Зростає покоління, оточене насильством і страхом.

Чому діти потребують допомоги?

Олена Розвадовська: Війна триває 7 років. Акцент роботи нашого фонду змістився. У 2015 році ми говорили про актуальність надзвичайної кризової психологічної допомоги у зв’язку з евакуацією, переміщенням, втратою будинку, розлученням із батьками. Зараз в населених пунктах поруч з лінією фронту є такі ознаки мирного звичайного життя як школа, сільрада, дитсадок.

І тут вже необхідна постійна психосоціальна підтримка. Це можуть бути табори, якісне дозвілля, підтримувальні психологічні практики. Це треба для допомоги та укріплення психіки дитини в умовах прифронтового життя. Ми практикуємо арттерапію, яка допомагає дітям показати на папері те, що не вдається оформити в слова. Це щонайменше 10 серійних занять, на яких дитина промальовує те, що її хвилює.

Просте спілкування — необхідність

Агата: У 2019-2021 році ми їздили у кілька прифронтових міст: в Авдіївку, Кам’янське. Організовували творчі зустрічі з дітьми, які зазнали психологічної травми. Ми зустрічалися з дітьми на майданчиках, у садочках, творчих клубах. Намагалися перемикати дітей на звичайне мирне життя. З часом зрозуміли, що діти дуже потребують простого спілкування. Звісно, психологічна допомога — надважлива. Але просте спілкування  — необхідність. На жаль, стабільності в цих заходах немає, але ми намагаємось робити це частіше.

Неля Куцак: З нашої організації постійно є представник на тій території. Діти розуміють, що хтось із нас обов’язково прийде. Зв’язок підтримуємо. Це важливо. Спілкування — те, що підтримує дух людей у складних умовах. Особливо, якщо ми говоримо про дітей. Поради тут не діють, бо ми не маємо досвіду, який мають вони. Ми можемо тільки бути поруч і всіляко підтримувати. Діти бояться агресивних дій, насилля, втрати батьків і близьких людей. А при небезпеці зчитують стан дорослих.

Домашнє насильство в умовах війни

Галина Скіпальська: Проєкт «Комплексний підхід до розв’язання проблеми ґендерно зумовленого насильства та насильства проти хлопців, дівчат, чоловіків та жінок у східних регіонах України», який фінансується Дитячим фондом ООН (UNICEF), працює з 2015 року. В рамках цього проєкту в східних регіонах України через нашу фундацію працюють 14 мобільних бригад психосоціальної допомоги.

Галина Скіпальська: Мобільна бригада — це два психологи та соціальний працівник, які за потреби приїжджають і доводять послугу до родини. Вони здійснюють екстрене втручання у випадку насильства, надають психологічну допомогу, проводять заходи із соціальної та реабілітаційної підтримки постраждалих. А також інформують про визначені законом права та послуги, які можуть отримати постраждалі та за необхідності здійснюють перенаправлення до інших фахівців. У зв’язку з пандемією, частково використовується формат онлайн. Це зручно. Це працює. Послуга повністю безкоштовна. Дитина може звернутися самостійно, без дозволу батьків. У 2021 році дуже виросла кількість звернень саме від дітей, особливо підлітків.

Законопроєкт про статус і соціальний захист дітей

Михайло Цимбалюк: Багато речей, які мала б робити держава, взяли на себе представники небайдужих людей або громадські організації. Ми об’єднали зусилля, попри різницю політичних фракцій. Ми підготували законопроєкт про статус і соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів на території України.

Цим законопроєктом дітям, які отримали статус, передбачено отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 10 прожиткових мінімумів. А тим, які отримали ознаки інвалідності, — разова допомога в розмірі 100 прожиткових мінімумів. Крім цих моментів, у законопроєкті передбачено й інші важливі, на наш погляд, речі, які хоч трохи, але допоможуть.

Що треба для отримання статусу постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Аксана Філіпішина: На кінець 2021 року в Україні налічується понад 77 тисяч дітей, які офіційно отримали статус постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Майже 99% цих випадків — діти, які постраждали психологічно. Цей статус надається рішенням органу опіки та піклування за місцем проживання дитини.

Постановою врегульовано перелік документів, які необхідні для надання статусу:

• заява батьків;
• посвідчення особи;
• оцінка потреб сім’ї.

Законодавство в цьому плані прогресує. Ми доходимо до того, що діти можуть отримувати пільги та преференції: безкоштовне харчування в школах і садочках, безкоштовне одноразове оздоровлення в рік. Ситуація потроху, але покращується.

Ми робили дослідження щодо насильства над дітьми в Україні. Взяли два регіони: Київ і Донецьку область. Опитали 2575 дітей. Більше з домашнім насильством стикаються діти в Києві. Різниця — 12%.

Яка дитина має право отримати статус постраждалої?

Юлія Полєхіна: Наприкінці 2021 року ми проводили широке дослідження «Сприяння дотриманню прав дітей, що постраждали від збройного конфлікту та забезпечення державних гарантій їх захисту». Ми з’ясували, що достатньо велика кількість дітей такого статусу не отримують. Батьки кажуть, що не мають можливості цим займатися та загалом не бачать в цьому сенсу.

Дитина має право отримати статус постраждалої, якщо під час військових дій або заходів антитерористичної операції:

• знаходилася на території, де такі дії відбувалися або відбуваються;
• отримала поранення чи будь-яку іншу фізичну шкоду;
• стала жертвою фізичного або сексуального насильства;
• зазнала психологічного насильства.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS