«Мирноград буде пустелею»: не буде вугільних шахт — не буде життя — голова профспілки гірників

Говоримо про закриття шахт і підприємств у Донецькій та Луганській областях

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Михайло Волинець,

Андрій Сілич,

Олександр Абрамов,

Микола Волинко,

Костянтин Криницький,

Ярослав Демченков

«Мирноград буде пустелею»: не буде вугільних шахт — не буде життя — голова профспілки гірників
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-rishennia-e_2021-12-15.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-rishennia-e_2021-12-15.mp3
«Мирноград буде пустелею»: не буде вугільних шахт — не буде життя — голова профспілки гірників
0:00
/
0:00

Андрій Куликов: Згідно з Концепцією трансформації вугільної галузі, усі збиткові шахти впродовж найближчих десяти років повинні бути закриті. Цього року планується початок трансформації двох з 61 вугільного регіону. Уряд повинен подбати не лише про закриття шахт, а і про робочі місця для 36 тисяч вітчизняних шахтарів. У Міністерстві енергетики кажуть, що такі пілотні проєкти обговорюються з ЄБРР, Великою Британією та Світовим банком. Наразі вони перебувають на стадії відбору об’єктів.

Гості:

  • народний депутат, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець;
  • міський голова м. Вугледар, представник Платформи сталого розвитку (Донецька область) Андрій Сілич;
  • голова місцевої організації Незалежної профспілки гірників у місті Мирноград Олександр Абрамов;
  • голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко,
  • керівник відділу енергетики ГО «Екодія» Костянтин Криницький,
  • заступник Міністра енергетики України Ярослав Демченков.

Заборгованість перед шахтарями — майже 2 млрд грн

Михайло Волинець: Якщо в окупованому Донецьку і Луганську була промисловість, інша інфраструктура, то в решті міст, де є вугільні підприємства, всі вони — містоформувальні. Там розвалена інша інфраструктура і промисловість. Крім того, з вугільною галуззю пов’язані різні структурні підрозділи, які створювалися, щоб працювати у взаємодії з вугільною промисловістю.

На сьогодні заборгованість держави перед шахтарями — 1,9 млрд гривень. А ще буде нарахована зарплата за грудень 2021 року — це теж 700 млн гривень. У бюджеті ні копійки коштів немає.

  • У січні не буде чим виплачувати зарплату (аж може під кінець лютого).

Тим часом корупція в галузі просто розквітає щодня, навіть посилюється. «Смотрящі» так само присутні — змінюються лише прізвища цих людей. Шахтарі намагаються якось взаємодіяти з органами контролю, органами влади всіх рівнів, але на це ніхто не звертає уваги.

Андрій Сілич: Поки що незрозуміло, що буде з містами, якщо шахти закриють. У нас немає чіткого визначення, чи буде справедливий перехід, чи шокова терапія. Незрозуміло, що з енергобезпекою держави. У Вугледарі дуже перспективні шахти, які можуть працювати, є працівники. Поки що альтернативи цим шахтам немає.

  • І при цьому ми чуємо про проблеми з вугіллям в державі. Ми закуповуємо у 2 рази дорожче вугілля з-за кордону. Хоча незрозуміло, чому ми не добуваємо своє вугілля.

Зараз вугілля коштує 3,5 тисячі, а до цього закуповували по 1800. У нас вугілля є, шахти можуть добувати. Немає альтернативи поки що. Шахтарські міста Донеччини розташовані на лінії розмежування, йдуть бойові дії. Бізнес не буде заходити в ці шахтарські міста, селища.

Люди їдуть на шахти «ДТЕК» або на шахти в Польщу. Нам на місцях незрозуміло, куди ми рухаємось. Трансформація має бути справедливим переходом. Якими будуть зобов’язання держави?


Читайте також: «Вулкани Донбасу»: до чого тут екологія?


Місце, де була шахта «Родинська»

«Не буде вугільних підприємств — не буде життя»

Олександр Абрамов: Зараз на «Мирноградвугіллі» працює до 5000 тисяч працівників, це 3 шахти. А ще 2 роки тому була четверта шахта — «Родинська». Її закривали 10 років. Зараз вона зачинена. Там, де була ця шахта, вже нічого немає, окрім сосен.

У Мирнограді живе 55 тисяч людей. Половина з них живуть у приватних секторах, які опалюються вугіллям. Шахтарі «Родинської» пропрацювали понад 30 років, їм належить віддати вугілля. Але шахтарів витиснули, вони пішли на пенсію. Тепер вугілля можуть отримати лише через суд.

Тут нічого не буде, не буде ніяких парків. Тут буде пустеля. Буде рости полин, як у 18 сторіччі. Все розкрадуть. Шахтарські міста помруть. Не буде вугільних підприємств — не буде кому тут жити. І тоді запитання: а для кого це робиться? Як будуть заповнювати бюджет? 95% бюджету Мирнограда від вугільних підприємств.

Микола Волинко: Ще початку війни ми зверталися до вищого керівництва країни, щоб шахти на підконтрольних Україні територіях працювали повною мірою. Закликали, що потрібне фінансування. Аби ці шахти були ніби вітриною. «От, дивіться, ОРДЛО, що ви втратили». Але, на превеликий жаль, влада змінюється, а експерименти над вугільною промисловістю продовжуються. То об’єднують міністерства, то роз’єднують, то міністра немає. Уже люди, що себе поважають, відмовляються йти на цю посаду.

Мирноград

Вугільна галузь у стані занепаду останні 30 років

Костянтин Криницький: Наша вугільна галузь перебуває у стані занепаду останні 30 років. Ми бачимо, що це викликано чисто економічними причинами. Адже з’являються дешевші технології (відновлювальні джерела, які дешевші та безпечніші), видобуток вугілля стає нерентабельним.

Цього року було випущено дослідження щодо потенціалу відмови від вугілля до 2030 року. Інформація Міністерства енергетики, яка надавалася для цього дослідження, засвідчує, що навіть нині прибуткові шахти — на межі.

  • Буквально за 1-2 роки вони стануть неприбутковими. Тобто всі державні шахти стануть нерентабельними.
Вугледар

Ярослав Демченков: В Україні на контрольованій нами території зараз 37 шахт, з них 32 працюють. У Донецькій та Луганській областях — 25 шахт. 95 шахт розташовані на тимчасово окупованій території.

Багато міст будувалися навколо вугільних шахт. Відповідно від стану фінансового забезпечення вугільних шахт, ефективності роботи залежить рівень життя населення і функціонування цих мономіст. Тобто, коли зараз ми говоримо про подальше існування вугільної галузі й шахт, ми маємо враховувати соціальний, економічний та екологічний аспекти.

Ми повинні здійснити справедливу трансформацію в відповідних регіонах. Тобто на цих територіях мають з’явитися нові робочі місця. Люди мають розуміти, що буде з цими територіями. Має проводитися діалог з представниками громади, працівниками вугільних шахт.

  • Тільки в Донецькій і Луганській області це майже 24,5 тисячі працівників. І понад 200 тисяч людей суміжних професій, пов’язаних з роботою шахт.

Слухайте попередні випуски проєкту «Рішення Є»:

• Про відшкодування за зруйноване через війну житло: Усі позитивні рішення по виплатах за зруйноване житло скасовує Верховний Суд — юристка

• Про закриті КПВВ: «По 40 год у чергах»: люди з окупованої частини Донеччини змушені їздити в Україну через Росію

• Про проблеми медицини на Донеччині та Луганщині: Фахівці не хочуть їхати працювати у прифронтовий район — сімейна лікарка з Бахмута


 Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису