«Нічого-бо лихого не іде до неба, тож очищайте душу так, як є потреба!» Вірш на погреб Сагайдачного читає Тарас Компаніченко
У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування пам’яті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Громадське радіо та очільник гурту «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — солдат ЗСУ Тарас Компаніченко озвучили ці вірші.
Гості1
Це третій вірш зі збірки Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, передмову слухайте ТУТ.
Третій
По прожну фрасуєт ся всяк живий чоловік,
Поневаж короткий єст його на світі вік.
Багатство, мудрость, слава, сила — все проходить,
Нічого ся трвалого в мирі не находить.
Що можем в том рицеру нашом оглядати,
Же так, не іначей, єст, лятво узнавати.
Цили он не мів сили, здоров’я і грошей?
Не бив ли славний, менжний, на тілі хороший?
Цили не мів докторов на свою хоробу?
Леч на смерть ніт лікарства, оддається гробу.
Чловєк, як тінь, сон, трава, як цвіт ув’ядаєт,
Наг ся родить, наг сходить, все ся тут зостаєт.
Видиш, як мир і похоть з світом преминаєт,
А творяй волю божію вічне пребиваєт.
Учімо ж ся чужими приклади карати,
Лакомства і злих діл пильне ся варувати.
Кгди ж нічого спросного не внійдет до неба,
Поки ся не очистить душа, як потреба.
Іоанн Сакович
Джерело: litopys.org.ua
Адаптований переклад:
Третій
Нащó в печалі тоне, живучи, чоловік,
Що так короткий має в світі цьому вік?
Багатство, мужність, слава, сила — все минає,
Тривалого нічого не було й немає.
У рицарі це можна нашому уздріти, —
Що так, а не інакше твориться у світі.
Чи мав здоров’я мало, сили а чи грошей,
Не був поставно дужий, владою хороший,
Чи докторів забракло на його хворобу?
На смерть немає ліків — все одходить Богу!
Мов тінь і цвіт, сон, трави всі зів’януть мають,
Як народились голі, голі умирають.
Поглянь: усяка похіть, наче дим, зникає,
Хто ж волю творить Божу — вічно протриває.
Із випадку чужого приклад треба брати,
Усяке лихочиння пильно оминати.
Нічого-бо лихого не іде до неба,
Тож очищайте душу так, як є потреба!
Іван Сакович
Переклад Валерія Шевчука, джерело: litopys.org.ua
Читайте також: «Хто не хоче за край умирати, той з вітчизною згодом піде погибати». Вірш на погреб Сагайдачного читає Тарас Компаніченко
- Тексти читає соліст групи «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Тарас Компаніченко.
- Автори ідеї: Василь Шандро та Кирило Лукеренко
- Звукорежисер: Андрій Іздрик
- Музичне оформлення: Тарас Компаніченко та гурт «Хорея Козацька»
- Продюсерка: Ана Море
- Автор ілюстрації — Богдан Гдаль
- Дизайн репринтного видання: Лесик Панасюк
«Сагайдачний: 4 століття військової слави» — проєкт Громадського радіо з озвучення текстів XVII століття за підтримки Українського культурного фонду
Повністю третій з Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
