Фото з Facebook Марії Репко
Гостя — заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Марія Репко: Три місяці держава в особі Нацбанку та Мінфіну намагалася утримувати штучну стабільність, щоб люди відчули якомога меншу трагедію в економічному сенсі.
По-перше, зафіксували валютний курс на рівні 29,25 грн за долар. Звісно, під час війни не можна розраховувати на те, що обійдеться без валютних шоків. У нас цей шок відтермінували, зафіксувавши валютний курс. Мінфін утримувало стійку ставку по своїх запозиченнях, намагаючись знизити вартість обслуговування боргу для державного бюджету. На жаль, викуповував їх в основному лише НБУ.
Уряд зафіксував ряд цін на ряд товарів, щоб люди могли купувати продукти та пальне за звичними цінами та знизити свої витрати. Але економіка не може довго перебувати в умовах штучних стримувальних сил, вона все ж об’єктивно реагує на те, що відбувається.
І через закриті порти, і через те, що металургійні заводи на сході бомбили, захоплювали, через падіння виробництва, через те, що на великій частині території припинився бізнес і будь-яка активність. Зниження споживчого попиту теж сильно вплинуло на економіку. Якщо 5 млн людей виїхали з країни, то вони перестали купувати товари, користуватися послугами. А тому бізнес не мав кому продавати продукцію, навіть, якщо вони мали змогу виробляти.
Очікування щодо падіння ВВП коливаються в межах 35-40%. Інфляція очікується на рівні 16% рік до року, очікування приблизно — 20% рік до року у 2022. І це може змінитися. Є ризики того, що інфляція вийде вищою за очікування.
Курс гривні перебуває зараз на рівні близько 35 грн за долар. Це, можна сказати, тимчасовий еквілібріум на ринку, який має вільне курсоутворення.
Читайте також: Бензину відтепер завжди буде мало, саме час переходити на електрокари — автоюрист
За останній місяць економіка пожвавилася. Після першого березневого шоку, квітень та травень стали місяцями, коли бізнеси почали оговтуватися, люди почали повертатися з-за кордону. Пожвавився імпорт, бо українським виробництвом не завжди можна перекрити попит на деякі товари.
Економіка, яка втратила майже половину свого виробництва і багато людей, не може існувати фізично в тих же межах, в яких існувала до втрат. Це, зокрема, стосується державного бюджету. Якщо видатки держбюджету збереглися, то доходи покривають тільки 30% того, що ми витрачаємо. А решту доводиться запозичувати, колядувати через гранти або друкувати гроші через ОВДП, що викуповує НБУ.
Те саме з обліковою ставкою. Курс просів на 17%. Ризики інфляційні теж вищі, ніж ставка 10%, що була до того.
Під час Другої світової люди час від часу відчували на собі набагато серйозніші наслідки воєнних дій та економічних колапсів. Навіть в США, попри те, що вони територіально не брали участь у війні, люди потерпали від бідності та нестачі продуктів.
Те, що Україна протрималася в більш-менш стабільних умовах — чудо. І зараз найбільша задача — це якомога м’якше перейти до нового еквілібріуму і зробити його найбільш притомним. Тому підвищення ставки до рівня, що відбиває реальну ситуацію, важливе. Треба дивитися правді в очі й робити щось з держбюджетом. Бо зараз витрачають кошти, яких Україна, по суті, не має.
Читайте також: На відбудову України потрібні сотні млрд євро — професор Каліфорнійського університету
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS