Як в Україні просувається процес стягнення активів росіян?

Стягнення активів росіян і їх посібників в Україні — чому це важливо в економічному контексті і чому цей процес просувається не легко?

Ведучі

Юрій Гайдай

Гостi

Олена Щербань

Як в Україні просувається процес стягнення активів росіян?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/09/hr-sho_z_ekonomikou-2022-09-17_sherban.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/09/hr-sho_z_ekonomikou-2022-09-17_sherban.mp3
Як в Україні просувається процес стягнення активів росіян?
0:00
/
0:00

Чому б нам не забрати у росіян їхні активи і оплатити ними хоча б частину величезних витрат на оборону нашої крани і, можливо, збитків, котрі ми зазнали від російської агресії?

Про це ми в програмі «Що з економікою?» поговорили із заступницею виконавчого директора Центру протидії корупції Оленою Щербань.

Чи є вже в Україні законний механізм стягнення активів росіян?

Олена Щербань: Насправді тут треба розуміти, що коли ми говоримо про стягнення активів росіян, дуже часто відбувається певна плутанина в процедурах, механізмах, інструментах, якими це можна робити.

Почнемо з активів, які є в України. Забирати активи в росіян можна кількома способами. Тут треба розрізняти, які це активи, чиї це активи і які органи цим займаються.

Перше і ключове, про що може йтися щодо російських так званих «суверенних активів» — активи, які належать Росії як державі, а не громадянам Росії, не приватній власності. Наприклад, це може бути актив державного російського банку, який має в Україні, «дочку» (як «Сбєрбанк»).

Це — російський суверенний актив. Для таких активів ще на початку березня цього року влада прийняла спеціальний закон про вилучення російських активів. І коли таке рішення приймається, актив вилучається з власності Росії і фактично Україна стає власником як держава цього активу. Він передається Кабінетом Міністрів в управління або певного державного підприємства, або державного органу, Фонду державного майна.

Президент Зеленський озвучував, що йдеться про вилучення отаких державних російських активів уже на 28 млрд грн.

  • В Україні вилучено державних російських активів на 28 мільярдів гривень

Насамперед це російські вагони, які перебували на території України та активи російських банків. Але ми маємо розуміти, що це не живі гроші, які десь на рахунку, йдеться про цифру, якою оцінюється статутний капітал цих державних банків і те, що є.


Читайте також: Як подолати інфляцію, що виникла внаслідок війни?


Чи можна вже використовувати конфісковане майно?

Олена Щербань: З часу прийняття такого рішення РНБО, і з того моменту, коли його затверджує і підписує президент та парламент, Україна може використовувати його на свій розсуд. Але, звісно, тут у нас є певна проблема з прозорістю.

Поки що якихось повідомлень про те, куди це майно, ці активи пішли і як із ними на сьогодні розпоряджається держава — немає. Але я впевнена, що якраз такі активи, як вагони — це те, що можна активно використовувати сьогодні на різних напрямках і в першу чергу — на «Укрзалізниці». Це те, що дійсно там потрібно і може приносити користь тут і зараз.


Читайте також: Маємо думати про майбутні податкові стимули, щоб повернути людей, які виїхали — заступник міністра розвитку громад Іван Лукеря


Приватні активи

Олена Щербань: Дуже часто, коли говорять про фізичних осіб, росіян, звучить кілька категорій таких осіб. Насамперед російські олігархи, які фінансують, платять багато податків у бюджет, часто — друзям Путіна і підтримують цей російський режим.

Далі йдеться про державних російських посадовців, починаючи від російського керівництва (уряду, парламенту) і закінчуючи військовим керівництвом — людьми, які безпосередньо приймали рішення щодо агресії. Ще б одну категорію я виділила — російських пропагандистів, тому що це люди, які ведуть інформаційну війну проти України. Вони також мають активи в Україні і їх потрібно забирати.

Тут є два способи, як ми це можемо робити в Україні.

Перший: кримінальні справи, які розслідують наші правоохоронні органи.

Другий: внутрішньоукраїнські санкції.

Я коротко поясню різницю між цими процесами. Коли ми говоримо про кримінальне провадження, то треба розуміти, що це дуже довгий механізм, тому що йдеться про повноцінний процес слідства, підозру, збір доказів.

Ще треба розуміти, що по своїй суті ми — не Росія. Коли ми розслідуємо кримінальні провадження, то нам треба дійсно доводити, що є склад злочину. Щодо певних російських олігархів, пропагандистів і військових, це може бути складом злочину, а щодо певних осіб такого складу злочину може не бути або ми можемо не зібрати достатньо доказів для цього.

Обвинувачення можуть бути різні. За нашими спостереженнями, найбільше, що розслідується правоохоронцями стосовно росіян, — воєнні злочини, переважно військові, посадовці. Наприклад, російські сенатори фігурують у злочині стосовно російської агресії проти України.

Стосовно великих підприємств розслідується провадження щодо ухилення від сплати податків, щодо відмивання коштів. Їм інкримінується те, що вони перед війною і на початку війни виводили з України до Росії великі обсяги коштів, набутих злочинним шляхом, ухилялись в Україні від сплати податків.

Власне, в рамках цих проваджень активи (корпоративні права, гроші на рахунках) арештовуються. У деяких випадках це може бути нерухомість. Той же славнозвісний центр Ocean Plaza був арештований як об’єкт нерухомості разом з іншими якраз у кримінальному провадженні, пізніше арешт знімався.

Тут ключова точка, в чому мінус кримінальних проваджень? По-перше, це роки слідства, роки розгляду. Я нагадаю сумнозвісні справи щодо експрезидента Віктора Януковича, де за 8 років часу ми ще не маємо вироків у справах щодо корупції, економічних злочинів Януковича і ми не можемо у кримінальній справі забрати його майно.

Але за час, поки ці справи розслідувались і розглядались в суді, якісь активи зникли, якісь санкції міжнародні познімалися з пана Януковича і поки що результату, як такого, немає. Тому великий ризик — з кримінальними провадженнями.

З українською недосконалою системою правосуддя і правоохоронних органів стає зрозуміло, що в рамках кримінальних справ не буде не те що швидкого результату, а не буде ніякого. З тим же Ocean Plaza ми спостерігали історію, коли актив був арештований, потім в якийсь момент Печерський суд знімає арешт (частково, до речі) з цього торгового центру, дозволяє йому там працювати, розблоковує певні рахунки, не дозволяючи при тому за кордон перераховувати гроші, але разом з тим дозволяє розпоряджатися цими активами.

Що відомо про новий механізм стягнення активів росіян?

Олена Щербань: У травні 2022-го року був прийнятий закон, і до нашого законодавства було введено новий вид санкцій, який називається «стягнення активів». Він, на мій погляд, прогресивний, тому що дозволяє забрати з власності росіян актив. Що для цього потрібно і як це має працювати?

Спочатку, за логікою закону, влада мала б зібрати список таких росіян, які в Україні мають значні активи, і звернутися до Ради національної безпеки та оборони. Президент, Служба безпеки, Кабінет Міністрів ініціює санкцію у вигляді блокування активу. Що це означає? Що РНБО приймає рішення і власник не має права розпоряджатися, не може нічого зробити з цим активом.  Тобто актив фактично заморожений. Після цього Міністерство юстиції має проаналізувати інформацію про всі ці активи та їхніх власників і може звертатися до Антикорупційного суду з рішенням щодо стягнення цього активу. Дуже важливо, що це відбувається за рішенням суду.

Я поясню, чому. Тому що наша українська Конституція каже, що забрати в людини власність можна лише за рішенням суду (якщо ми говоримо про приватну власність). Тому передбачено такий механізм.

Але треба розуміти, що коли йдеться про позбавлення власності, то в юридичному полі не можна просто прийти, забрати і сказати: «Ти росіянин — значить ми забираємо». Тому передбачено певні підстави. І Міністерству юстиції треба зібрати докази того, що ця конкретна підсанкційна особа, активи якої хочуть стягнути, якимось чином причетна до агресії.


Читайте також:  Ми не можемо нескінченно покладатися на міжнародну допомогу — економіст


Чи можна чекати, що будуть якісь результати по стягненню активів найближчим часом?

Олена Щербань: Ми бачимо, що починаються якісь процеси руху і вже навіть західні партнери якоюсь мірою натякають нашій владі: «Починайте з себе. Тому що є багато осіб, які навіть в Україні взагалі не під санкціями знаходяться, але які під санкціями чомусь в Штатах, у Європейському Союзі». Тому, думаю, робота певна з’явиться.

Я знаю, що постійно відбуваються наради в президента, і президент особисто розуміє відповідальність у цій сфері. Ми дуже сподіваємося, що рух буде і він буде максимально активним. Якщо він не буде таким активним, як нам би того хотілося, ми, звісно, будемо про це публічно говорити, вказуючи на всі прізвища, які повинні нести відповідальність у цьому процесі.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS