Через карантин у Трудовому кодексі нарешті врегулювали дистанційну роботу – Поліщук

Ми все детально розпитали в адвокатки, голови комітету з трудового права Асоціації адвокатів України Вікторії Поліщук.

Трудовий кодекс 1971 року

У нас і досі діє  Трудовий кодекс 1971 року. Але на період карантину було прийнято численну кількість змін до цього кодексу – це вперше за такий історичний період часу. Думаю, що карантин приніс розуміння, що час змін прийшов.

Зокрема, ці зміни стосуються в нас дистанційної роботи, гнучких умов праці, зокрема, питання неоплачуваних відпусток. Також врегулювалося складне питання простою.

Дистанційна робота

Дистанційна робота в нас з’явилася у березні як офіційна робота, тому що цього моменту в нас було розуміння 80-го року, коли дистанційна робота могла бути лише для окремих категорій населення. А зараз це як варіант взаємодій.

У чому особливість дистанційної роботи для конкретного працівника, якщо на період карантину його просять піти на такий формат взаємодій? По-перше, дистанційна робота може не обмежуватися карантином, ця норма була прийнята на перспективу. Адже дистанційно в нас працювала велика кількість IT-шників, деякі юристи, адвокати та інші спеціалісти, які могли з дому виконувати якісь функції. Це норма, яка на майбутнє принесла велику користь всім роботодавцям: не треба вигадувати схеми, як організувати працю, а організувати сучасну взаємодію із персоналом. Особливість її у тому, що працівник не прив’язаний до робочого дня – це ключове. Свою роботу у восьмигодинний робочий день працівник може виконувати протягом доби, і це дуже зручно для сімей, де є маленькі діти чи похилі люди, які потребують догляду. Обов’язок лише в одному – вчасно виконувати роботу. Без прив’язки до того, що до 18:00 ти маєш цей план виконати, а о 8:00 тримаєш прийти на роботу.

Гнучкі умови праці

Тут працівник вже підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Якщо робочий графік підприємства з 9:00 до 18:00, значить працівник має з 9:00 до 18:00 бути «на роботі», але при цьому вдома. Тобто він з 9:00 до 18:00 має відповідати на дзвінки, на електронну пошту чи бути присутнім у Zoom.

Відпустки

Коли був встановлений карантин, то більшість роботоавців зрозуміли, що треба відправляти працівників у неоплачувані відпустки, адже це був єдиний вихід з ситуації, щоб людей не звільняти і утриматися на плаву. Але ніхто не знав, скільки буде тривати карантин і тому вийшло, що для більшості роботодавців виявилося несподіванкою, що карантин затягується і працівників не можна поки брати на роботу. Тому почалося найцікавіше: працівники починають давити на роботодавців, що ми будемо писати скарги у правоохоронні органи, в органи держпраці. І тут почалися маніпуляції з боку роботодавців, які під погрозою звільнення зобов’язували працівників писати заяви на відпустку. Аж поки наш законодавець не вніс зміни до закону про відпустки, де було зазначено, що зараз неоплачувана відпустка не обмежена в часі і може тривати, поки триває карантин. Але при цьому це має бути двостороння згода як працівника, так і роботодавця.

Що робити, якщо працівник не бажає отримувати таку відпустку? Один із варіантів – запропонувати працівнику піти у щорічну оплачувану відпустку або запропонувати працівнику неповний робочий день. І тут є своя специфіка: якщо працівник пише заяву на роботу на неповний робочий день, то не треба чекати два місяці, а вже з наступного дня платити йому 50% від зарплати, що для роботодавця може бути спасінням у цій ситуації.

Варто сказати, що ми маємо достатньо несподівану практику Верховного суду України, про те, що форс-мажорні обставини можуть стати підставою для невиплати заробітної плати, якщо є висновок Торгово-промислової палати. Тому краще не доводити це до суду, бо роботодавці зараз захищаються такою судовою практикою.

Звільнення, посилаючись на карантин

У Кодексі законів про праці в нас немає такої підстави як звільнення за наявність карантину в країні. Скоріш за все, це така підводка під звільнення, і це звільнення буде незаконне. Роботодавці, які звільняють під час карантину без жодних правових підстав, можуть притягатися до кримінальної відповідальності. Верховний суд у травні розглянув справу, коли працівника було звільнено без жодних правових підстав. Наслідком стало притягнення до кримінальної відповідальності власника підприємства.

Для роботодавців – що робити, якщо ви не знаєте, як звільняти своїх працівників, а пандемія триває і грошей немає? Варіант перший і найкращий – через  скорочення штату. Це найбільш легальний спосіб розпрощатися зі своїми працівниками у зв’язку з тим, що бізнес зазнав втрат. Але сам процес скорочення триває довгий час – майже два місяці, які потрібно витримати. Проте, якщо у вас працівники розуміючі, ви із ними тримаєте нормальний зв’язок і розумієте, що ви зможете вирівняти свій бізнес після завершення карантину, спробуйте домовитися з ними про звільнення за угодою сторін чи за власним бажанням.

Правила безпеки

Кожен роботодавець зобов’язаний дотримуватися заходів безпеки, пов’язаних із коронавірусом, на робочому місці. На сайті Державної служби України з питань праці можна подивитися роз’яснення від 27 березня 2020 року, де детально розписано, яких правил потрібно дотримуватися під час організації праці з працівниками. Зокрема, це необхідність встановлення диспенсерів, необхідність розвішування плакатів по офісу – як правильно провітрювати приміщення, як правильно мити руки. Також роботодавець зобов’язаний забезпечити засобами індивідуального захисту кожного працівника. Також треба в обов’язковому порядку вимірювати температуру.

Другий момент, якого теж необхідно дотримуватися, стосується захисту персональних даних і передачі цих персональних даних. На період  карантину було прийнято одну з норм, яка зобов’язує роботодавців повідомляти заклади охорони здоров’я про кількість хворих на COVID-19, зокрема, повідомляти їхні персональні дані та проводити в себе службове розслідування. Тому кращий варіант – одразу повідомляти роботодавця про хворобу, щоб його не підставляти. Якщо роботодавець не повідомить про це, але буде отримана інформація, що працівник захворів, то роботодавцю доведеться проводити службове розслідування і з’ясувати, хто кого міг заразити.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.  

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.