Де українці дізнаються новини та яким джерелам довіряють: результати дослідження від «Інтерньюз-Україна»

Про що дослідження від «Інтерньюз-Україна»

Олена Новікова: Знаємо, що «Інтерньюз-Україна» зробили нещодавно таке величеньке ґрунтовне дослідження. Давайте окреслимо спочатку основні напрямки, глобальні речі, які ви намагалися з’ясувати.

Дмитро Зінчук: Наше цьогорічне дослідження було продовженням масштабного дослідження, яке вже протягом більше 10 років впроваджував Internews Network за підтримки USAID в Україні. Ми цього року з командою не хотіли, щоб це дослідження зникло, тому що воно давало цінні дані як для представників медіасектору, так і для представників влади та населення, щодо розуміння того, як взагалі українці споживають медіа, яким каналам комунікації вони довіряють. І от, власне, дякуючи підтримці ІСАР Єднання, міжнародних донорів, Норвегії, Швеції, ми провели от таке комплексне дослідження цього року і продовжили це робити, дивитися в динаміці, які ж зміни ми отримаємо.

Щодо ключових напрямків, то, власне, як я вже сказав — це було споживання новин у соціальних мережах, каналах комунікації. Також ми подивилися на те, яким каналам комунікації довіряють українці, кому довіряють — чи це влада, чи родичі, чи соціальні мережі, чи медіа. Ну і важливий блок також в нас стосувався рівня медіаграмотності — наскільки українці спроможні відрізняти правдиву інформацію від неправдивої, чи можуть відрізняти російські фейки та вкиди від правдивих джерел інформації. І от все це можна побачити у результатах нашого цьогорічного дослідження.

Де українці дізнаються новини та яким джерелам довіряють найбільше?

Олена Новікова: Де українці отримують новини та що найбільше викликає довіру, а що — навпаки?

Дмитро Зінчук: Думаю, що для багатьох не секрет, але завжди важливо переконатися, підтверджуючи це якимись конкретними даними — основним транспортом новин для українців є смартфон. Тобто, зараз 91% українців, наших респондентів, споживають новини через смартфон. Жартуємо про те, що якщо його під рукою немає або він розрядився — тоді вже починається пошук інших каналів: Smart TV, телевізор, ноутбук, комп’ютер і на останньому місті — 15% користуються планшетом.

Тобто, зараз основний гаджет це смартфон і тенденція буде тільки рости. Якщо подивимося на динаміку медіаспоживання, то ось вже впевнено, останні роки, в нас росте споживання саме соціальних мереж і вони на першому місці — 86% — як канал, де українці читають новини.

Всі інші джерела — сайти новин, телебачення, радіо, друковані медіа — падають. Тобто, якщо ми говоримо про 86% соціальних мереж, то сайти новин це 31% лише, телебачення 33%, радіо 13%, на жаль, і друковані медіа 4%. Тобто, соцмережі на першому місці.

Однак, тут не варто засмучуватися з таких результатів, тому що важливо розуміти — що ми ще побачили і це наша така гіпотеза — в соціальних мережах українці споживають не лише анонімні канали з незрозумілими власниками та джерелами, є і відомі національні бренди, такі як «Суспільне», «1+1». Тобто, в принципі, можемо говорити про ріст популярності соціальних мереж саме як каналу споживання. Однак, це не обов’язково означає, що ми ставимо на противагу традиційні медіа соціальним мережам.

Ті ж самі традиційні медіа, національні, оригінальні можуть використовувати соціальні мережі.

Олена Новікова: А рівень довіри до якихось офіційних джерел чи, все ж, до тих, де «клік-клік, шок, сенсація»?

Дмитро Зінчук: Насправді, якщо подивитися саме на довіру до джерел інформації — на першому місці родина.

Як не дивно, найбільше довіряють родині, на другому місці — друзям. На третьому місці — Генеральний штаб ЗСУ/Міноборони, а потім колеги по роботі та навчанню. Соцмережі лише на п’ятому місці, але вони випереджають традиційні медіа, телебачення, радіо, газети і онлайн-сайти. Офіс президента далі вже знаходиться.

І що цікаво, що місцева влада на передостанньому місці, а церква на останньому — це з тих, хто потрапив у вибірку.

Олена Новікова: А якщо брати шкалу офіційних адміністративних джерел інформації, маю на увазі лінійку від Офісу президента до сільради?

Дмитро Зінчук: Офісу президента довіряють більше.

Маю зазначити, що ми окремо не проводили опитування щодо таких офіційних каналів та джерел…

Водночас Офіс президента випереджає офіційні сайти та сторінки уряду, місцеву владу, тобто, теж якісь канали і сторінки, які вони використовують, але поступається соціальним мережам і новинним, наприклад, сайтам і медіа.

Чи вразливі українці до російської пропаганди?

Олена Новікова: Що показало дослідження стосовно відбивання від російських вкидів? 

Дмитро Зінчук: Ми це називаємо медіаграмотністю, можливістю розрізнити правду від неправди. Ми з колегами назвали результати тут необґрунтованим оптимізмом щодо медіаграмотності.

Про існування взагалі неправдивих матеріалів знають 84% — 16% не знають, що така інформація є і вона може бути неправдою. 75% впевнені, що вони вміють, знають та можуть їх відрізнити, але коли доходить до практичних вправ та речей — у нас було одне з питань, де треба було розрізнити приклади новин, тобто, визначити правда чи неправд — то лише 6% з цих 75% змогли правильно це зробити.

Виходить, що не так оптимістично і, звісно, хотілося б, щоб ця цифра була більша, але, вочевидь, це відкриває такий простір для думок та певних дій — потрібно працювати з аудиторією щодо впровадження якихось практичних навчань…щоб люди могли впевнено розпізнати, що є правдою, а що — ні, де використані маніпулятивні техніки, а де навпаки — можна довіряти інформації.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Проєкт на Громадському радіо виходить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України 一 рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікацій є відповідальністю Громадського радіо та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання