Координатор проєктів ГО «Сила громади» про те, як допомагати ветеранам та їхнім сім'ям

Діяльність ГО «Сила громади»

Єлизавета Цареградська: Я би для початку попросила вас розповісти про громадську організацію, ви з міста Коломия, і, я думаю, що це також хороший прецедент для того, щоб говорити про те, як розвивати у громаді подібні організації.

Що нам потрібно розуміти в першу чергу ГО «Сила громади»?

Юрій Белявський: Перш за все, ми проветеранська організація, яка займається реінтеграцією ветеранів, та комплексною підтримкою членів родин військових, ветеранів, загиблих, зниклих безвісти та тих, хто перебував чи перебуває в полоні. Однак, за цими словами, насправді, стоїть набагато більше.

Єлизавета Цареградська: Як реалізовувати цю підтримку? Багато людей можуть подумати, що для неї має бути держава, а не громадські організації. Чому саме громадські організації мають до того долучатися?

Юрій Белявський: Потрібно розуміти, громадський сектор — це рушій змін. Громадський сектор ніколи не замінить державу, ми це розуміємо, він загалом і не прагне цього робити. Але громадський сектор є підсилюючим фактором — тим, хто підсвічує, допомагає краще розуміти державним інституціям, як разом можна робити роботу. Не заміняти, а працювати разом, в унісон, підсилювати одне одного.

Від задуму до дій: як реалізувати підтримку на практиці

Єлизавета Цареградська: Як це реалізовувати на практиці? Адже, це може звучати як щось дуже енергозатратне, таке, що важко реалізувати. Я не маю ілюзій з приводу того, що це насправді величезний шмат роботи, організаційне та менеджерське навантаження. Утім, чи можемо сказати, що будь-яка громада може це забезпечити, якщо має такий намір?

Юрій Белявський: На початку своєї діяльності, ми бачили, що громади дуже відмінні. До прикладу, Коломийська громада має дуже розвинутий громадський сектор. І це дозволило нам впливати, розвивати те, як ми будемо говорити у контексті ветеранської політики на місцях. Але, існують і такі громади, де громадського сектору, як такого, сформованого немає. Він або ще на рівні ініціативний груп, або просто не сформувався.

Це характерно для маленьких громад, ще менших, ніж наша. І це кепсько, тому що, на мою думку, якщо щось робиться без залучення громадського сектора — воно є дещо менш ефективним.

Єлизавета Цареградська: Як починати цю роботу? Я би хотіла попросити вас поділитися власним досвідом. 

Я переконана, що напрямків підтримки дуже багато. Різноманітних способів, які її реалізовувати, теж дуже багато. Яким має бути початок, оця точка відліку? Це потреба якоїсь певної кількості, наприклад, ветеранів та ветеранок, які є в громаді, від того відштовхуватись?

Юрій Белявський: Починати потрібно з того, коли зрозуміли, що є певна кількість людей, на запити яких потрібно відреагувати. Ми не починаємо гасіння пожеж одразу, на мою думку, потрібно спочатку починати реагувати, але, окрім того, займатися стратегічним мисленням. Громадський сектор має формуватися в довгу.

…Маємо розвивати себе, свою експертизу. Як тільки ми почнемо розвиватися як організація, зокрема — стратегічне та операційне планування, коли вже переходимо до якоїсь структури — ми як організація зростаємо, можемо краще реагувати і масштабніші питання вирішувати.

Єлизавета Цареградська: Як щодо пошуків ресурсів? Як це було у вашому досвіді, як усе реалізовувалося на практиці?

Я, наприклад, уявляю, що, якщо є у мене намір робити щось у громадському секторі в своїй громаді і допомагати ветеранам та ветеранкам, то все одно в мене не втрачається відчуття розгубленості та, ледь не в першу чергу, постає питання коштів, адже, щоб це реалізовувати потрібно мати ресурс.

Юрій Белявський: Ми розпочали генерацію організації «Сила громади» у 2022 році без ресурсів. Ми були більше зорієнтовані на забезпечення ЗСУ, але з часом зрозуміли, що ресурси є вичерпними. Тому, ми прийняли рішення саме грантового фінансування, підтримки міжнародних партнерів.

Проте це не є просто. Часто чуємо фрази, що грантове фінансування це — написати проєкт і будуть залучені кошти, все зробимо і вирішиться проблема, з якою ми стикнулися, але це не так.

Що зробили ми — в середині 2022 року розпочали організаційне навчання, де ми рік навчалися ставати організацією. Як звітувати по кожному аспекту, як взаємодіяти, як бути тими, хто не вигорить в цьому процесі. Саме те, що ми вчилися паралельно з діяльністю, як залучати ресурси і як їх ефективно використовувати, щоб партнери і донори поверталися до нас для співпраці — оце, напевне, наша історія і вона ефективно спрацювала.

Із якими напрямами працює ГО «Сила громади»

Єлизавета Цареградська: Із якими напрямами ви працюєте? Тобто, які це програми, що саме ви робите для ветеранів, ветеранок та їхніх родин? 

Юрій Белявський: Перше — сервіси. Це юридична, психологічна підтримка наших цільових категорій. Індивідуальна та групова види терапії, заходи психологічного розвантаження — від арттерапії до іпотерапії тощо. Стосовно юридичної підтримки — це первинна, інколи вторинна правова підтримка. І також кейс-менеджмент.

Дуже ефективний інструмент діяльності в напрямку наших сервісів — це кейс-менеджмент, де наші спеціалісти йдуть швидшим рівнем інтервенції. Простіше кажучи, ми робимо більше, ніж просто консультування.

Наша суть — вирішити проблему. Тобто, ми не тільки проконсультували — поки проблема людини не вирішена, ми вважаємо нашу роботу кейс-менеджером незакінченою.

Наступний напрямок — це, власне, перекваліфікація і освоєння нових навичок для ветеранів та членів їхніх родин. Це IT-професії, діджитал-професії, автошкола, курси англійської мови тощо. Третій наш напрямок — проєкт-співпраця з Коломийською міською радою, який ми організовували за кошти донорів — це створення простору «ГАРТ».

Цей проєкт народжувався дуже довго. І він, певно, найважливіший на сьогодні.

Цей простір народився не просто так. Спочатку ми зрозуміли, чи потрібен нашій громаді ветеранський простір. Для цього провели дослідження, яке відбувалося більше півроку. Ми зрозуміли, яким має бути простір, як маємо його наповнити. І на базі цього ми вже звернулися з пропозицією. Пішли до влади, вони дали приміщення, а ми його забезпечили всім необхідним — сервісами, дозвіллям, заходами, обладнанням тощо…

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Проєкт на Громадському радіо виходить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України 一 рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікацій є відповідальністю Громадського радіо та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання