facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Парламентські вибори в Норвегії: як результати можуть вплинути на Україну

Парламентські вибори у Норвегії. Хто ж у них переможе? Про це у чотирнадцятому випуску проєкту «Спільна мета» запитали у Марини Рабінович — доцентки Київської школи економіки та дослідниці в Арктичному університеті Норвегії.

Випуск із Мариною Рабінович вела Руслана Кравченко.

Парламентські вибори в Норвегії: як результати можуть вплинути на Україну
1x
Прослухати
--:--
--:--

Чому у Норвегії посада прем’єр-міністра є головною

Руслана Кравченко: Я пропоную розпочати із загального пояснення законодавчого устрою у Норвегії. Чому там посада прем’єр-міністра є головною?

Марина Рабінович: Це не сюрприз для багатьох парламентарних монархій. У Норвегії є король, але основну роль грає голова уряду, як в багатьох країнах, наприклад, у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії. І, власне, прем’єр-міністр очолює уряд і має керівне слово щодо визначення багатьох напрямків політики.

Руслана Кравченко: Ці парламентські вибори відбудуться 7-8 вересня. За наявною інформацією, туди, ймовірно, прийдуть щонайменше 9 партій, але лише троє їхніх лідерів претендують на посаду прем’єр-міністра.Чи можете ви пояснити, чому троє?

Марина Рабінович: Троє, тому що в Норвегії є великі та малі партії. Це означає, що певні партії є настільки малими, що не можуть набрати більше 10-15% голосів, тому вони не здійснюють самостійну роль у формуванні уряду. Звісно, вони розуміють, що, оскільки, вони є лише допоміжними членами коаліції — їхні лідери не можуть претендувати на те, щоб призначати прем’єр-міністра, щоб їхній кандидат висувався на посаду прем’єр-міністра.

Є три основні партії наразі, які мають найвищу підтримку, і, відповідно, їхні кандидати мають шанс на те, щоб зайняти посаду прем’єр-міністра.

Що відомо про кандидатів, які претендують на посаду прем’єр-міністра Норвегії

Руслана Кравченко: Чи можете ви розповісти більше про цих трьох кандидатів, що вони обіцяють у своїх передвиборчих кампаніях?

Марина Рабінович: Перший кандидат — Йонас Гар Стере, він зараз є прем’єр-міністром Норвегії та представляє «Робочу партію». Ця партія традиційно за сильну соціальну державу, зелену енергетику, рівність, справедливість. І такою центральною темою зараз на виборах є прогресивні податки, зокрема податки на майно, і ось «Робоча партія» підтримує скорочені розриви між багатими і бідними, зокрема за рахунок цих досить великих податків.

Якщо говорити про «Прогресивну партію», більш правопопулістську — її представницею є Сильві Лістгауґ, і вона робить акцент на зниження податків. Вони виступають дуже проти ось цього податку на майно, через який достатньо багато заможних осіб покинули Норвегію та вирішили перенести свої бізнеси і майно до Швейцарії. Це викликало багато критики у суспільстві і, відповідно, Лістгауґ на цьому грає, намагається лобіювати зниження податків. Також вона не робить акцент на зеленій енергетиці, а навпаки — хоче продовжувати інвестувати в нафту і газ, як в основи економіки Норвегії.

І остання, Ерна Сульберг з правих. Вона між центром та правою стороною спектру. Їхній фокус на економічному зростанні, інноваціях та більш збалансованій кліматичній політиці, яка дозволить робити зелений перехід більш поступово, без якихось різких ударів по нафтогазовому сектору.

Ставлення кандидатів на посаду прем’єр-міністра до України

Руслана Кравченко: Яке ставлення до України та українців у цих кандидатів на посаду прем’єр-міністра? Чи йдеться про Україну в їхніх передвиборчих кампаніях?

Марина Рабінович: Я би сказала, що внутрішні питання є більш важливими, більш центральними в їхніх програмах, але про Україну йдеться.

Гарна новина для України полягає в тому, що жоден з кандидатів, жодна з партій не заперечує необхідність надання допомоги Україні. І попри те, що Стере, наприклад, активно лобіює підтримку України, нещодавно був в Києві — навіть опоненти критикують його за те, що допомоги замало. Тобто, немає ризику того, що допомога призупиниться на певний час, або будуть якісь непорозуміння стосовно того, чи варто надавати допомогу. Навпаки, є навіть ймовірність, якщо Стере не стане знову прем’єром, що допомога може і зрости.

Якщо ж говорити про українців, які знаходяться в Норвегії, то ситуація є трохи складнішою. З одного боку, Стере та «Робоча партія» традиційно підтримують імміграцію. Вони кажуть, що треба більш активно інтегрувати людей в ринок праці, але в них немає такого сильного акценту на певних обмеженнях. А в свою чергу, оці праві партії — роблять акцент на необхідності обмеження імміграції до Норвегії.

Хто найімовірніше переможе?

Руслана Кравченко: Найімовірніший кандидат на перемогу — Йонас Гар Стере. Чи все ж ні?

Марина Рабінович: Поки що є, в принципі, висока імовірність, що «Робоча партія» виграє. В них близько 27% зараз, але партія із Сильві Лістгауґ йде другою, в них зараз майже 22% — вони йдуть досить близько. Тому, можуть бути сюрпризи з боку «Партії прогресу».

І, в принципі, «Партія прогресу» ще ніколи не мала таких високих показників, порівняно із 2017 та 2021 роком, тому можливі сюрпризи, але все ж очікуємо, що наступним прем’єром буде знов Стере.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


Проєкт на Громадському радіо виходить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України 一 рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікацій є відповідальністю Громадського радіо та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一  Єднання

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Піаніст, який підкорив світ: історія киянина єврейського походження Володимира Горовиця

Піаніст, який підкорив світ: історія киянина єврейського походження Володимира Горовиця

Правда про серцево-судинні захворювання: як оцінити ризики у 25 років

Правда про серцево-судинні захворювання: як оцінити ризики у 25 років

«Військовим потрібна повага суспільства»: Роман Рейтор про мобілізацію, знищення окупантів та систему «Є-балів»

«Військовим потрібна повага суспільства»: Роман Рейтор про мобілізацію, знищення окупантів та систему «Є-балів»