Тетяна Трощинська та військові Максим Колесніков і Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії. «Сувора догана» — це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.
У цьому випускові говоримо про таке:
Максим Колесніков: Протест — це коли тебе намагаються вигнати з твого міста, з місця, де ти хочеш бути. А ти жбурляєш у відповідь каміння, потім ти жбурляєш коктейль молотова, тому що в тебе стріляють, а потім ти б’єшся і помираєш за це.
Є дві дієві форми в Росії. Перша форма — це вступити в батальйони добровольців і воювати за свою країну, так допомагаючи Україні, але насправді це війна за те, щоб ті, хто залишилися нормальними могли жити в себе вдома в Росії. Друга форма — це донатити на ЗСУ. Все інше — це не протест.
Тетяна Трощинська: Я бачила, що керівництво цих добровольчих батальйонів закликає до дій. Вони в кількох інтерв’ю говорили про те, що «ви боїтеся приєднуватися до наших добровольчих об’єднань, але можливо ви хоча б не боїтеся здавати пересування російських військ». Наскільки це реалістично?
Максим Колесніков: Мене дивує, чому російська опозиція за 24 роки й, розуміючи зараз, що ніяких мирних варіантів зміни влади в Росії просто не існує, чому вони досі не закликають до якогось умовного саботажу і не насильницьких форм спротиву?
Борис Хмілевський: Тому що вони хочуть «домовлятися». Вони не хочуть змінювати свою владу, вони хочуть «знайти місце під сонцем». Коли все це відбувається, вбивають або вмирає лідер їхньої опозиції, одразу перше, що робить ця опозиція, каже: «Ми продовжимо діло Олексія, ми продовжимо здаватися в тюрми, ми продовжимо виходити на якісь протести, ми будемо робити те саме, не переживайте». Люди ж вони які? Вони часто можуть дійти до якогось результату поступово.
Можливо людям дійсно треба зробити якусь систему кроків для того, щоб вони поступово починали переходити к активним діям, бо уся ця пасивна «лабутня» з очікуванням чогось нічого не дасть.
Читайте також: «Жовта стрічка» закликає населення окупованих територій ігнорувати «вибори президента» РФ
Максим Колесніков: Мене просто дуже дивує, що навіть в умовному Третьому рейху була якась більш-менш опозиція до Гітлера, яка намагалась щось змінити всередині Рейху. І мене дуже дивує, що Росії наскільки вдалося придавити весь цей спротив і настільки перетворити його на інфантильний рух, який не здатний ні на що. Я думаю, що Путін дуже радіє тому, що в нього саме такого формату опозиція, бо мало яким диктаторам так щастить, як йому. Тому що все, що вони роблять — абсолютно позбавлено будь-якого сенсу.
Борис Хмілевський: Ти звертай увагу на те, хто була ця опозиція Гітлеру. Це була еліта війська, генерали, офіцери, які пройшли шкалу справжньої воєнної конкуренції, тому що там попри все Гітлер їх навчав, що треба воювати. В Росії армія навчалася, як красти та подобатися «начальству». І єдина людина, яка раптом стала сміливою і наважилася на бунт — це був колишній злодій, якій очолив якусь банду, але він хоч щось намагався зробити.
Максим Колесніков: Медведєв взяв на себе роль Жириновського, але він насправді озвучує те, що треба озвучити. І він озвучує таку крайню позицію — якщо ви не погодитесь на те, що каже вам типу умовно «розважливий Путін», то в нас завжди є Медведєв, який «не остання людина». І він от зараз як «піде до Ужгорода, як всім там покаже». Тому швидше погоджуйтесь на те, що вам пропонують.
Тетяна Трощинська: Він назвав те, що пропонує, «російською формулою миру».
Максим Колесніков: Я думаю, нам немає сенсу слухати Медведєва. У нього дуже гарно працює інстинкт самозбереження. Він чудово знає, що будь-яка людина, яка в очах хоч кого-небудь може виглядати як альтернатива Путіну, ця людина одразу випадково помирає. За тих чи інших обставин. Єдиний варіант для нього не померти — це бути настільки «нічтожним», що ніхто навіть у страшному сні не подумає про те, що він може бути альтернативою пану Путіну. Думаю, він просто дуже боїться за все життя.
Читайте також: «Відро дьогтю у бочку меду». Про що свідчить рейд російських добровольців на території РФ
Нагадаємо, 12 березня бійці легіону «Свобода Росії», Російського добровольчого корпусу та «Сибірського батальйону» заявили про діяльність у прикордонних регіонах на території РФ. Зокрема, вони розповіли про захоплення села Тьоткіно в Курській області.
Також російські добровольці заявили, що змушені відкривати вогонь по військових позиціях, які розташовані в містах Бєлгород і Курськ, тому закликали місцеву владу евакуювати цивільних із Курської та Бєлгородської областей Росії.
Як зазначив Інститут вивчення війни, для захисту кордону з Україною від поодиноких вторгнень, побоюючись можливих провокацій у день псевдовиборів 17 березня, Росія використовує призовників. Аналітики зазначили, що це, ймовірно, пов’язано з небажанням Росії відводити війська від лінії фронту.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі