Памʼятати про Вовчанськ — це єдність суспільства — Андрій Заєць

Військові Аліна Сарнацька та Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії. «Сувора догана» — це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.

У цьому випускові говоримо на такі теми:

• Зміни до мобілізації після 18 травня
• Російське ІПСО про фронт

Мобілізація

Борис Хмілевський: На мою думку закон про мобілізацію абсолютно не задовольнив нікого. Він не подобається військовим. Бо те посилення відповідальності, яке за ним передбачене, не достатнє. Фактично для людей, які від самого початку повномасштабного вторгнення ухиляються від мобілізації, принципово не змінюється нічого. Окрім розмірів штрафів.

Добре, що ми почали рухатися в сторону посилення покарання. Але цього все ще недостатньо. Бачу у середовищі, що дуже багато людей лякаються наближення 18 травня. Хоча насправді небагато зміниться.

Слухайте також: Жорсткий закон про мобілізацію неодмінно ухвалять, але є нюанс — Максим Колесніков

Як морально справитися з російським ІПСО?

Андрій Заєць: Популярна стратегія — нагадати, що це вже було. Хіба ні?

Борис Хмілевський: Мене, наприклад, думка «це ж уже було» не заспокоює взагалі. Бо я згадую, що було на початку 2022 року. Від цього стає тільки страшніше.

Андрій Заєць: Так, було. І було ще страшніше, але тим не менш ми тут. Це як з психологічною смугою перешкод. Є такий атракціон у навчальних центрах. Перша мета психологічної смуги — показати бійцю, що він спроможний, що він впорався, досяг успіху. Усі попередні злощастя, що відбувалися протягом цієї війни, раз за разом ми всі, як спільнота, справлялися і показували собі цю спроможність. У цьому плані «це ж уже було» нагадує про те, що ми встояли в різних боях і випробуваннях. Ми знаємо, що попереду ще багато випробувань. А зараз маємо чергове.

Аліна Сарнацька: Як можна підтримати людей, яким страшно?

Андрій Заєць: Перш ніш надавати підтримку, треба зрозуміти, чого саме потребує людина. Більшості населення, яке у містах, які часто обстрілюють, у першу чергу страшно. Окрім «страшно» у кожного є й індивідуальні моменти. Наприклад, одній людині страшно і самотньо, іншій людині страшно і тривожно, ще іншій — страшно і злобно. То перш ніж підтримувати когось, треба зрозуміти оце «і ще щось», бо страшно усім. Найпростіше — спитати «як би ти хотів, щоб я тебе підтримав». Тоді ваша підтримка стане більш точковою та результативною. Теж саме стосується і порад.

Російські ІПСО б’ють у розкол між військовими та невійськовими та між фронтовими містами та не фронтовими. «Ось Київ захищений 110 батареями Patriot, а Харків стоїть голий». Ми пам’ятаємо про Вовчанськ, Харків. Ці міста нікуди не ділися. Варто про це нагадувати. Збереження стосунків між спільнотами різних локацій — це протидія російському ІПСО на глобальному рівні суспільства.

Аліна Сарнацька: Тобто коли ми підтримуємо Харків або Вовчанськ, ми підтримуємо українське суспільство?

Андрій Заєць: Саме так. Так ми працюємо в сторону його єдності, спільності та проти російського ІПСО. Пам’ятати про Вовчанськ — це єдність.

Читайте також: Влада закликала не вірити ворожим ІПСО щодо ситуації на Харківщині

Нагадаємо, російські окупаційні війська 10 травня активізувалися на Харківщині, там йдуть бої. Міністерство оборони повідомило, що на північ Харківської області направили резервні підрозділи.

Раніше головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський констатував, що ситуація на фронті залишається загостреною, на чотирьох напрямках тривають гарячі бої, ситуація дуже динамічно змінюється.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі