Ми вчимо учасників Школи місцевого самоврядування мислити нестандартно, щоб їхні ідеї продавалися, — Бриль

Ірина Соломко: Наразі триває набір на четверту Школу місцевого самоврядування. Які умови участі цього року?

Марина Бриль: Цього року ми приймаємо заявки на Школу місцевого самоврядування до 25 серпня. Вперше проект розпочався в 2014-му році. Якщо порівнювати з тим, що ми маємо наразі. Це тепер зовсім інакший формат та цільова аудиторія. В 2014-му з прийняттям концепції реформування місцевого самоврядування фактично розпочались реформи децентралізації. І під час набору до першої школи були свіжі люди, з якими було працювати зовсім по-новому в нових умовах. Це був початок із початків.

В наступному році це була також інша школа. Вже з’явилися перші об’єднані громади, тому ми змінювали програму, бо були інші виклики, отже потрібні були інші програми та технології.

В цьому році ми знову переформатувалися. На сьогодні вже є дуже багато об’єднаних територіальних громад. Кожна з цих громад першочергово стикається з викликом: яким чином сформувати життя в новій громаді, в яку може входити від 3 до 53 селищ. Це якась нова формація, і потрібно мислити стратегічно, як розвивати цю нову територіальну одиниці.

Всі об’єднані громади розпочинають написання стратегії місцевого розвитку. Тому нашу цьогорічну школу ми вирішили створити не для індивідуалів — представників місцевого самоврядування, а для груп із ОТГ, і саме тих груп людей, які брали участь у написанні цього стратегічного документу.

Ірина Соломко: Тобто ця школа буде для групового представництва ОТГ? А скільки людей може подаватися від ОТГ?

Марина Бриль: Ми зарошуємо по п’ять чоловік від однієї об’єднаної територіальної громади. Ми передбачаємо, що в нас буде 20 ОТГ. Однією із умов участі є наявна стратегія. Нехай вона буде ще не затверджена, ми приймаємо і таких представників, але стратегія має бути розроблена.

Чому ми висуваємо таку умову? Тому що в Україні працює багато донорів, і багато проектів надають громадам підтримку у написанні місцевих стратегій розвитку. Тому ми вирішили піти далі та розповісти і показати представникам ОТГ, що робити після того, як вони вже мають стратегічний документ. Ми плануємо зробити нашу школу нестандартною: з одного боку ми будемо розповідати, що таке проект, з чого він складається, як він розробляється, як формувати заявки на отримання коштів як з державного бюджету, так і за допомогою донорських грантів. З іншого боку в нас будуть соціально-психолого-комунікативні тренінги, які трохи виводять людину за рамки стандартного мислення. Фокус нашої школи — мислити нестандартно і інноваційно.

Ми хочемо показати, що стратегія розвитку полягає не в тому, щоб залатати дорогу чи поміняти вікна. Звичайно, це потрібно робити, але ці речі не просувають громаду вперед, вони завжди відштовхують її назад, тобто не дають розвитку.

Ми хочемо навчити мислити нестандартно, щоб вийти за рамки місцевого сприйняття, щоб знайти ті ідеї, які можна було б продавати, і не тільки в Україні, але і за її межами.

Стратегія розвитку полягає не в тому, щоб залатати дорогу чи поміняти вікна

Ірина Соломко: Скільки ОТГ такі стратегічні плани мають?

Марина Бриль: Я не знаю точної цифри, вона є на сайті Мінрегонбуду, але, наприклад проект DOBRE, який фінансується з США, відібрав суттєву кількість ОТГ, з якими вони співпрацюють.

Ми говорили з керівником цього проекту, щоб ті ОТГ, з якими воно співпрацюють, брали участь в нашій школі. Це завжди добре — доповнення один одного. Ресурсів та фінансів в когось одного на всіх не вистачить, адже країна велика і потреб багато. Тому ми пропонуємо навчальну послугу для громад з усієї України. І не тільки для тих, кому допомагали писати стратегію якісь донори. Я знаю громади, які самостійно розробляли свої стратегії — і це ще цікавіше. Адже, коли працюють експерти, вони вже знають, як цей проект робиться, а коли це робиться самостійно, можуть бути допущені певні помилки. І ми даємо рекомендації, де і що покращити, на що звернути увагу, де цей документ приземлити. Як правило, розповсюджена помилка — це дуже загальні речі, написані в стратегічному плані, які можна накласти і на громаду А, і на громаду В. А це повинні бути унікальні речі, притаманні саме для цієї території.

Ірина Соломко: Чи можна сказати, що більшість об’єднаних територіальних громад зрозуміли, що потрібно мати цей стратегічний план?

Марина Бриль: Я жодного разу не бачила жодного представника ОТГ, який би не розумів, навіщо потрібна стратегія. Всі розуміють, що це потрібно, щоб досягати певних позитивних результатів. Тому однозначно про необхідність наявності стратегії знають всі, але не всі об’єднанні громади їх мають. Дуже багато громад об’єдналося в цьому році, тому в основному будуть набиратися ті, які об’єднувалися в минулому чи позаминулому році.

Проте цього року наша школа не закінчується, і далі кожного року ми будемо оголошувати набір.

Ірина Соломко: Як ви будете надихати ваших учнів, щоб нестандартні стратегії були реалізовані?

Марина Бриль: Перш за все, в нас немає нудних лекцій. В нас завжди інтерактивні та цікаві тренінги, де учасники активно залучені в процес.

По-друге, в рамках школи ми плануємо проводити різноманітні фокус-групи. Для цього ми залучаємо спеціальних фахівців, які будуть з нашими учасниками проводити більш глибині інтерв’ю, щоб виявити хід їхніх думок. За результатами цих опитувань складаються звіти, і вже на другу сесію ми робимо висновки і адаптуємо програму школи. Ми маємо і психологічні тренінги, проводимо психологічні тестування, експерименти, де намагаємося знищити стереотипи, щоб люди навчилися думати широко, інноваційно.

В нас буде тренінг, який присвячений інноваційним моментам, стартапам для того, щоб представники місцевого самоврядування та місцевий бізнес мали змогу розвивати свої території. І придумували такі проекти, щоб в них було цікаво брати участь не лише місцевому самоврядуванню, але й бізнесу.

Плюс — у нас відбуваються дискусії один з одним та обмін практиками, що дуже корисно, як говорять наші учасники. Адже ми очікуємо, що від ОТГ в нашій школі братимуть участь не тільки представники органів місцевого самоврядування, а й представники громадського сектору. Якщо стратегія справжня, в її написанні беруть участь і представники громадських і молодіжних організацій, і представники бізнесу та органів місцевого самоврядування.

Якщо стратегія справжня, в її написанні беруть участь і представники громадських і молодіжних організацій, і представники бізнесу та органів місцевого самоврядування.

Ірина Соломко: Ви сказали, що у вас буде дві сесії. А між ними — дистанційне навчання?

Марина Бриль: Між сесіями буде дистанційне навчання. Ми на першій сесії почнемо говорити про проекти, а протягом шести тижнів дистанційного навчання буде впроваджений практичний підхід. Сподіваємося, що після закінчення дистанційного курсу, учасники вийдуть з готовими проектами.

Ірина Соломко: І на цей дистанційний курс можна податися не тільки тим учасникам, з якими ви буде працювати протягом двох сесій, але й будь-кому?

Марина Бриль: Так, найближчим часом буде оголошення про це і на нашому сайті, і на сайті Децентралізація влади.

Ірина Соломко: В Україні гостро стоїть проблема з написанням проектів?

Марина Бриль: Якщо взяти навіть ті проекти, які подаються на держане фінансування з Фонду регіонального розвитку, то не завжди там якість проектів відповідає тому рівню, який є необхідним.

Проте, є досить широке коло людей, які вже навчилися, знають, що це таке, та підлаштовуються під відповідні вимоги донора, адже в Європейського Союзу можуть бути одні вимоги до написання проекту, в Ради Європи — інші. Але самі механізми та база одні й ті самі.

Легко написати інфраструктурний проект — його результати очевидні. А от що таке розвитковий проект? Як раз цьому ми і вчимо. І в нас буде окрема тема, присвячена саме питанням розвиткових проектів, що це таке, взагалі. Учасники будуть на основі своїх наявних стратегій дивитися, чи є там розвиткові проекти. А якщо стратегія написана правильно, то там не може не бути розвиткових проектів.

Крім того, після двох очних сесій і дистанційного курсу, ми відбираємо найкращих учасників і веземо їх до Польщі. Щоб вони подивилися досвід поляків, як вони працюють зі стратегіями, пишуть проекти, що вони отримують в результаті реалізації цих проектів.