Олександр Каліберда: «У нас немає жодного органу, який комплексно займається розвитком села»

Олександр Каліберда, заступник керівника проекту «Агроінвест» американського Агентства з міжнародного розвитку, переконаний: Міністерство аграрної політики повинно змінити свою назву і функції. «Воно повинно стати Міністерством аграрної політики і розвитку села та відійшло від питань продовольства. У нас немає жодного органу, який займається комплексно питаннями розвитку села».

Вітаю всіх, ви слухаєте «Територію», програму про права і владу місцевих громад. При мікрофоні авторка і ведуча Ірина Соломко. Сьогодні у нас в студії Олександр Каліберда, заступник керівника проекту «Агроінвест» американського Агентства з міжнародного розвитку.

Ірина Соломко: Наразі ведеться активна дискусія щодо погодження та затвердження Концепції розвитку сільських територій.
Олександр Каліберда: Потрібно говорити про два документи: концепцію, яку ще минулого року підготувало Міністерство аграрної політики та продовольства України. Ця концепція розглядається і знаходиться на етапі узгодження органами державної влади. Це можна роками узгоджувати. Якщо одне міністерство десь не погоджується, це стає приводом для незатвердження документа.
Але я би хотів поговорити про інший документ — стратегію розвитку аграрно-промислового комплексу та розвитку села до 2020 року, яку зараз почало розробляти Міністерство аграрної політики. Складовою цієї стратегії є пропозиції щодо розвитку села в рамках країни.
Це питання виходить за межі Міністерства аграрної політики і продовольства. В цьому є і складність, і цінність. В цій роботі ми зможемо побачити відповіді на важливі питання, зокрема, чого нам не вистачає на державному рівні? Ця частина складається з досить конкретних пропозицій, які ми зараз передали для громадського обговорення. Воно вже відбувається місяць і продовжуватиметься до середини травня. Наступним етапом будуть публічні заходи, на яких пропозиції робочої групи будуть представлені, і ми зможемо їх обговорити.
Ірина Соломко: Якщо говорити про взагалі концепцію розвитку сільських територій, то в світі їх кілька. Одна з них та, яку ми маємо зараз, коли село розвивається в рамках агропромислового комплексу. Є ще друга — інтегрований галузевий підхід. Ми рухаємось до цього іншого напрямку?
Олександр Каліберда: В своїх пропозиціях ми рухаємося набагато ширше, але давайте подивимося на сільські території. Чому саме сільське господарство? Бо сільськогосподарська діяльність є основним видом економічної діяльності в сільській місцевості.
Інші види більше тяжіють до міських типів поселення. Тут дуже важливо забезпечити, щоб сільське господарство було не єдиним видом діяльності в сільській місцевості.  Будь-які бізнеси. В сучасних умовах, коли створюються комунікаційні можливості через інтернет, працювати не обов’язково в місті.
Ірина Соломко: Який традиційний бізнес може бути в сільській місцевості?
Олександр Каліберда: Те, що у нас не дуже сильно розвинуто, але давайте говорити про сільський зелений туризм. Конкретний напрямок прив’язаний до сільської місцевості, але не єдиний. Це може бути традиційне виробництво якихось продуктів, промисли, щось ще. Треба дивитися на конкретику території, які там є традиції і навички.
Ірина Соломко: Стратегія це прописує? Чи прораховує вона щось для певних територій?
Олександр Каліберда: Всі ці позиції ми будемо уточнювати. Можливо нам вдасться щось прорахувати паралельно з громадським обговоренням. Країна немає схваленої системи і усталеної програми розвитку сільських територій.
Ірина Соломко: Якщо говорити про цифри, то в ЄС фінансування програм розвитку сільських територій – 20% від бюджету, в США це від 11 до 27%, в Україні – десь 10%. Чи ця стратегія якимось чином це питання вирішує? Ми можна очікувати на збільшення державного фінансування і підтримки цих територій?
Олександр Каліберда: Наразі стратегія не має цифр. Ми знаходимося на етапі обговорення напрямів державної політики. Звичайно, наступним етапом в черні-липні ми будемо говорити про те, які інструменти потрібні, чи є на це кошти.
Хотілося, щоб у нас розвиток сільських територій був окремим напрямом економічної політики держави, щоб на ці питання виділялося достатньо фінансування. Ми втрачаємо сільське населення. Це глобальний процес урбанізації, який відбувається в світі, але паралельно ми будемо втрачати частину сільських територій, як комфортне місце проживання.
Ірина Соломко: Соціологи стверджують, що в найближчі двадцять років українці повернуться до села. Цей аспект в стратегії якимось чином відображений?
Олександр Каліберда: Звичайно. Це ті ж самі питання диверсифікації. Я не бачив цих соціологічних досліджень, хочеться сподіватися, що це правда. З іншого боку, якщо говорити про ІТ- сектор, то він поки не йде в українське село. Він більше йде за кордон.
Ірина Соломко: ІТ – бізнес не йде в село, а який йде?
Олександр Каліберда: Поки що аграрний. Є успішні історії.
Ірина Соломко: Мова йде про вирощення зернових культур?
Олександр Каліберда: Так, у нас активніше розвивається сектор рослинництва, зокрема, той сектор, який виробляє зернові і олійні культури. Але у нас є і успішні приклади молочних підприємств. У нас є приклади господарств, які побудували ферми і щось виробляють. Всюди по Україні вони є. Їхня проблема – сировина.
Питання в тому, що поки сектор тваринництва немає гарантованого ринку збуту.
Ірина Соломко: Що заважає розвитку цього напрямку?
Олександр Каліберда: В першу чергу якість і постійність цієї якості. Крім того, тваринницькі ринки дуже складні. Ми маємо велику кількість конкурентів в світі.
Ірина Соломко: Наразі якийсь експорт м’ясної продукції відбувається?
Олександр Каліберда: Відбувається, але це окремі компанії, які вже налагодили зв’язки. Якщо говорити про нашу продукцію птахівництва, то ця галузь зміцнилася. Є кілька великих виробників. Вони виходять на ринки повноцінно. Експортують м’ясо, в основному сире, та яйця. Ця галузь, яка себе комфортніше почуває.
Ірина Соломко: Птахівництво за рахунок обсягів виграє. Чому немає великих гравців на ринку тваринництва?
Олександр Каліберда: А чи потрібні нам дуже великі гравці? Давайте поговоримо про малий і середній бізнес. Одним із інших ключових питань розвитку сільських територій є питання розвитку малого і середнього бізнесу. Треба розвивати овочівництво, фруктову продукцію.
Ірина Соломко: А ваша стратегія дає відповідь на це запитання?
Олександр Каліберда: Ми таку відповідь зараз шукаємо. Комерціалізація частини селянських господарств, які є більш крупними. Для них це можливості гарантованого продажу.
Ірина Соломко: А як це гарантований продаж? Держава зараз ніяк не стимулює та не гарантує захист зараз. Що може змінитися?
Олександр Каліберда: Можливості держави щось гарантувати обмежені. Умови створювати повинен ринок. Це питання постійності клієнтів, можливості продажів роздрібнено. Не отримавши цей мінімальний статус виробника, більшість селянських господарств не зможуть продавати свою продукцію.
Ірина Соломко: Це величезна проблема – офіційна зайнятість сільського населення. Для того, щоб всі ці люди, щось робили на селі, їм потрібна освіта, вони мають бачити позитивний досвід, розуміти, як це робиться в світі. Я знаю багато програм орієнтованих на сільських голів. Чи плануються в рамках цієї стратегії якісь освітні програми в контексті малого і середнього бізнесу?
Олександр Каліберда: Значна частина наших пропозицій направлена на освітньо-інформаційний аспект, тому що це питання технологій виробництва, економіки ведення бізнесу, питання диверсифікації. Це роль держави.
Саму стратегію ми розробляємо з Міністерством аграрної політики. Однією з пропозицій є зміна назви і функцій міністерства. Щоб воно стало Міністерством аграрної політики і розвитку села, відійшло від питань продовольства. У нас немає жодного органу, який займається комплексно питаннями розвитку села.