Юрій Ганущак: «Виділення грошей громадам – це питання внутрішньої корупції всередині облради»

Зокрема ЦВК зараз відмовляється проводити вибори в 30 об’єднаних громадах, які отримали статус міст обласного значення. «Йде саботаж. Це міста обласного значення, які об’єднують навколо себе села. Відповідно до закону, вони пройшли всі процедури, але чомусь ЦВК вирішило, що йде зміни меж району. Ці громади готують позови. Це велика компрометація реформи. Люди старалися, дійсно повірили у цю реформу і тут ЦВК вирішило побавитися у політику».

Ірина Соломко: Ви до нас завітали після зустрічі з віце-прем’єром та багатьма людьми, які опікуються реформою децентралізації. Які свіжі новини?

Юрій Ганущак: Три питання обговорювалося. Перше: які потрібні законопроекти одразу після прийняття Конституції. Друге: що можна прийняти без змін до Конституції. І третє – це поточні речі у зв’язку з об’єднанням громад. Що потрібно робити, щоб цей процес був успішним.

Ірина Соломко: Минулого тижня ми записували інтерв’ю з Геннадієм Зубко, і він розповідав законопроекти мають бути винесені на голосування вже найближчим часом.

Юрій Ганущак: Законопроекти готові. Це пакет, який складається з чотирьох  законопроектів: про префектів, місцеве самоврядування, адміністративно-територіальний устрій і особливості здійснення місцевого самоврядування у Луганській, Донецькій областях.

Це пакет голосується на наступний день після затвердження Конституції. Його потрібно приймати якнайшвидше, бо він далі відкриває можливості. Тому що у нас дуже короткий термін, щоб до 2017 року встигнути прийняти ще близько 20 необхідних законів.

А от те, що можна прийняти зараз – це найголовніше питання, що робити із землею. Тобто, це право розпоряджатися за межами.

Ірина Соломко: А який законопроект має врегулювати це питання?

Юрій Ганущак: Це зміни до земельного кодексу. Це проблема, що місцеві ради мають право тільки в межах населених пунктів, а далі вже займається Держкомзем.

Ірина Соломко: Непросте питання, довкола нього було багато дискусій.

Юрій Ганущак: Так, але середньостатистичному громадянину все одно, хто буде дерибанити землю: чи Держкомзем, чи сільський голова. Тут йдеться про управління – це здача в оренду, продаж, покупка.

Тож, дійсно потрібно, щоб цим займалося місцеве самоврядування базового рівня. Але всі згодилися з тим, що це має бути тільки об’єднана територіальна громада. Всі згодилися з тим, що це має бути об’єднана територіальна громада відповідно до перспективного плану, і, тут уже моя поправка, при наявності містобудівної документації. Тобто, потрібно ще внести зміни до закону, який передбачає документ, який називається «План території громади».

Ірина Соломко: Тобто, це не генеральний план?

Юрій Ганущак: Ні, генплан – це план населеного пункту, а йдеться про території. Бо якщо ви хочете приймати рішення по розпорядженню цими землями, то маєш мати у плані ці землі.

Оскільки це прозорий документ, то навіть, якщо ти продаєш ці землі, то про це вже написано у цьому плані. Він, фактично, дублює план території району в цій частині. Але район – це інша адміністративна територія, тобто складати його буде не важко.

Більше того, ми пропонуємо, щоби ДБНС спростив планувальну документацію щодо сіл, селищ. Тобто, щоб це не був генеральний план, який дорогий і не потрібний, а щоб там було детальне планування певного пункту. На одну громаду вся планувальна документація коштує 200 тис. гривень.

Зараз генплан 2/3 – це узгодження із сусідом.  А якщо приймається цей документ сусід, то це ж ти сам, тільки за межами. Так от моя позиція, якщо ця документація буде затверджена, то після цього можна розпоряджатися як прийме рішення місцева рада.

Чому? Тому що це вона може прийняти тільки в межах цього плану. А цей план розробляється відповідними сертифікованими організаціями, які працюють по ДБН. Це контрольна функція.

Ірина Соломко: Але ці зміни до земельного кодексу, вони вже напрацьовані?

Юрій Ганущак: Так. Один законопроект навіть давно уже лежить у Верховній Раді, але тепер потрібно коригувати ці позиції, тому що має бути комплексне рішення. Тобто, ось створюється ця територіальна громада, ми їй даємо кошти, можливість приймати рішення. Далі йде підтримка на наступний рік, до речі, обговорювалося питання як це в рамках державного Фонду регіонального розвитку чи окремо. Ми переконали Голову Верховної Ради, що має бути окремо.

Державний фонд регіонального розвитку – це гроші, які діляться відповідно до формули. Але громад у Тернопільській області – 30, а у Харківській – нуль. Тобто треба давати гроші на Тернопільську область. Тобто, з усіх 159 ці гроші потрібно поділити між ними.

Ми пропонували, що це має бути 1,4 млрд. А державний фонд регіонального розвитку окремо має йти. Бо там інші способи обрахунку та напрямки. Хоча, на підтримку добровільного об’єднання гроші йдуть, чому?

Тому що навіть по факту цього року, Київська область пропонує свої проекти, і всі будівництва інфраструктури безпосередньо в селі недалеко від Києва. Коли затверджувався перспективні план, вони казали, що спроможні, ми ні з ким не хочемо об’єднуватися.

Ірина Соломко: А що це за село?

Юрій Ганущак: Нові Петрівці. Питання: навіщо тоді їм гроші? Я так розумію, що ті, які йдуть на об’єднання, вони об’єднуються тому що вони розуміють, що гуртом і батька легше бити. Їх треба підтримувати. Я так розумію, на периферії Київської області величезні проблеми, туди мають йти гроші. Але це вже питання внутрішньої конкуренції. Я би сказав, корупції всередині обласної ради.

Ірина Соломко: Нові Петрівці взагалі не об’єднуються?

Юрій Ганущак: Біля Києва ніхто ні з ким не хоче об’єднуватися, тому що вони мають непогані гроші. Фактично, паразити на тілі Києва.

Ірина Соломко: Я би хотіла уточнити нашим слухачам, що Нові Петрівці – це елітне село під Києвом, де жив Янукович, живе прем’єр-міністр. Наприклад, я спілкувалася з представниками Бучі, то вони мені розповідали, що у них процес активно йде.

Юрій Ганущак: Так, але є особливість: їх ЦВК не пускає на вибори, тому що це місто обласного значення. Йде спротив ЦВК щодо близько 30 таких міст, які прийняли рішення щодо об’єднання в рамках цілого району і отримали статус міста обласного значення. Але вони входять в район. Тобто район як такий всередині меж своїх не має.

 Аргумент ЦВК, що при цьому змінюються межі районів і тому нехай ВР затверджує їх, абсолютно безпідставний. Об’єкту для прийняття рішення ВР немає. Межі не затверджені, тобто змінювати нема чого.

Я думаю, що будуть серйозні судові позови проти ЦВК за бездіяльність і за марнотратство. Чому? Тому, що вибори зараз йдуть у неіснуючі територіальні громади. Вони прийняли рішення про об’єднання і з цього моменту, якщо іншого не сказала обласна адміністрація, старі громади закінчили своє існування.

Треба робити перші вибори до нового утворення. Не 25 жовтня, нехай пізніше, але не можна робити чергові вибори до того, що вже не існує.

Ірина Соломко: А який аргумент ЦВК?

Юрій Ганущак: Нема. Вони просто намагаються не приймати документи від громад. Йде просто саботаж. На рахунок Бучі, вони дали маху, тому що вони їм офіційно відмовили, а офіційна відмова це вже привід подати в суд.

Ірина Соломко: Проблеми з 30-ма громадами саме через те, що вони отримали статус міст обласного значення?

Юрій Ганущак: Так, це є міста обласного значення, які об’єднують навколо себе села. Відповідно до закону, вони пройшли всі процедури, але чомусь ЦВК вирішило, що йде зміни меж району. Хоча насправді цього немає і просто не хоче оголошувати перші вибори. Все рівно їх доведеться це зробити.

Ірина Соломко: На вашу думку ЦВК має всі повноваження для того, щоб оголосити перші вибори 25 жовтня, оскільки всі процедури пройдені?

Юрій Ганущак: Так, але вони не хочуть цього робити, бо треба вносити зміни у додаток «Про оголошення виборів». Вони кажуть, що вже оголосили, тому не будемо нічого міняти. Тобто, краще ще раз потратити державні гроші, тому що вибори будуть у неіснуючі територіальні громади.

Ірина Соломко: А хтось намагається вплинути на цю позицію?

Юрій Ганущак: Готуються позови. Це велика компрометація реформи. Люди старалися, дійсно повірили у цю реформу і тут ЦВК вирішило побавитися у політику.

Ірина Соломко: А позиція спікера яка?

Юрій Ганущак: Люди вже пішли на вибори, витратили гроші, а тут раз, і нема виборів. Тому Володимир Гройсман каже: «Добре. Тоді у березні будемо оголошувати вибори до районних рад в Києві, і ще підтягнеться ціла купа, та вирішиться питання з межами районів».

Я кажу, що не вирішиться, бо, на превеликий жаль, голова профільного комітету, Сергій Власенко, не налаштований на реформу. Перспективні плани зараз затверджуються обласними радами і ми маємо дві області, які не захотіли прийняти це рішення – Тернопільська і Закарпатська.

Закарпатська область – це яскравий образ неофеодалізму, тобто там, що скаже сім’я Балог, таке і приймуть рішення.

У Тернопільській області – це яскравий приклад домінування партії «Свобода», яка поставила на меті блокувати будь-що. Тому, є закон, який каже, що обласну раду взагалі треба відлучити від процесу затвердження перспективних планів.

Ірина Соломко: А хто тоді має приймати?

Юрій Ганущак: Уряд. Обласні ради вже виконали свою історичну місію, вони взяли на себе певний емоційний удар. А тепер дивіться, яка парадоксальна ситуація. У Тернопільській області на вибори йде 35 об’єднаних громад із 159-ти.

Було дві позиції, по яких блокувала «Свобода» цю реформу. Перша – перспективний план, друга – оголошення виборів. Другу позицію вирішили, прийнявши зміни до закону.

У законопроекті, який йшов, вирішувалася і перша позиція, і вирішувалося питання меж районів. Тому, у нас виходить дуже неприємна картинка, що об’єднуються 35 із можливих 45-ти, які в перспективному плані. Але всі ці 35 залишаються сільськими радами.

Вони не отримують статусу міст обласного значення. Тому що для того, щоб отримати цей статус має бути затверджений перспективний план обласною радою, і це має бути погоджено КабМіном.

А зараз виходить ситуація така: деякі громади об’єднуються як цілий район, і залишається одне місто районного значення, як велика сільська рада. І тепер район буде дивитися і сміятися з них.

Тому нам потрібно це міняти. Але там теж проблема суто політична. Будуть кричати: «Це утиснення прав місцевого самоврядування». До речі, навіть по Конституції обласна рада – це спільні інтереси базових рівнів.

Ірина Соломко: Тобто, ви зараз пропонуєте, щоб ці повноваження від облради забрати і віддати просто КабМіну?

Юрій Ганущак: Так, щоб уникнути маніпуляцій.

Ірина Соломко: Вас можна назвати «татом» реформи місцевого самоврядування, і коли починалися об’єднання громад, ви казали, що процес буде йти дуже важко, якщо 50 об’єднаються, то це буде дуже добре. В результаті маємо 800, які об’єдналися в 159. Які області найкраще об’єднувалися?

Юрій Ганущак: Хмельницька область. Ми п’ять років працюємо напряму з керівництвом і готували людей до цього. Возили їх у Польщу, тобто люди не були перелякані. Дуже приємно вразила Одеська область і це при тому, що там були серйозні політичні протистояння. Тому дев’ять громад для такої області – це дуже добре.

Для міста обласного значення отримати купу грошей – це отримати головну біль. Наприклад, непогано йде у Дніпропетровській області, вона передова, але там пішли деякі громади, сільські ради між собою об’єднуються. Їм кажуть, що вони не вписуються у план, а вони хочуть спробувати, а потім інших об’єднаємо. Вони розуміють, що вони  не потягнуть освіту, охорону здоров’я, але вони хочуть зекономити на апараті і отримати певну підготовку, щоб вийти на більш високий рівень.

Тому я «за» об’єднання навколо міста районного значення, бо тоді громади інфраструктурно і ментально готові взяти на себе ці проблеми.

Ірина Соломко: Коли може закінчитися наступний етап об’єднання, бо по закону реформа триватиме 5 років?

Юрій Ганущак: Згідно змін до Конституції, у 2018 році вибори будуть відповідно до закону про адміністративно-територіальний устрій, який буде прийнятий після голосування змін до Конституції.

 

Програма створена за сприяння DESPRO. Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми, а також її учасників, яка була висловлена в ефірі.