Зараз ви не знайдете жодного міста, яке б хотіло повернутися в 2014-й рік, — заступник мера Миколаєва

Антон Турупалов, заступник мера Миколаєва про те, чому місто нічого не отримує від одного з найбільших портів світу та наскільки збільшився бюджет Миколаєва завдяки бюджетній децентралізації

Ведучі

Ірина Соломко

Гостi

Антон Турупалов

Зараз ви не знайдете жодного міста, яке б хотіло повернутися в 2014-й рік, — заступник мера Миколаєва
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr-terytorija-17-04-07-turupalov_all_1.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr-terytorija-17-04-07-turupalov_all_1.mp3
Зараз ви не знайдете жодного міста, яке б хотіло повернутися в 2014-й рік, — заступник мера Миколаєва
0:00
/
0:00

Ірина Соломко: Є думка, що головні плюси від децентралізації отримують саме об’єднані територіальні громади, а для великих міст вона не відіграє значної ролі. Наскільки ця теза справедлива? Що великим містам дає децентралізація?

Антон Турупалов: Зараз ви не знайдете жодного міста, яке б хотіло повернутися в 2014-й рік. Бюджетна децентралізація дала великий ресурс. Наш бюджет збільшився навіть порівняно з минулим роком. Якщо в минулому році він становив 2,7-2,9 млрд грн, то в цьому році він складає 3,6 млрд грн.

Ірина Соломко: За рахунок чого відбулося це збільшення?

Антон Турупалов: За рахунок ПДФО, акцизів, мит, податків та зборів, які в нас тепер залишаються. Але окрім того, що ми отримали додаткові кошти, ми отримали і додаткові повноваження. Тобто видатки в нас так само збільшуються, але тепер ми можемо самостійно направляти їх як на розвиток міста, так і на виконання тих зобов’язань, які на нас зараз переклала держава.

Ірина Соломко: Миколаїв — дотаційне місто?

Антон Турупалов: Ні.

Ірина Соломко: А є у вас реверсне вилучення коштів?

Антон Турупалов: Я думаю, що з наступного року буде. Скоріш за все до 17% коштів ми будемо передавати іншим містам.

Ірина Соломко: Представники об’єднаних громад говорять про стимули, які в них з’явились після об’єднання. Вони, наприклад, вишукують неплатників податків. Адже податки зараз залишаються у громаді. Наскільки ви використовуєте ці інструменти?

Антон Турупалов: Я гадаю, що не коректно порівнювати об’єднані територіальні громади з містами обласного значення. До того, як стати заступником міського голови, я був головою районної державної адміністрації. Ми так само створювали об’єднані громади. Це взагалі інше. Якщо в процесі децентралізації на рівень ОТГ передадуть функцію розпоряджатися землями, там буде взагалі інша розмова.

Наш бюджет збільшився навіть порівняно з минулим роком: якщо в минулому році він становив 2,7-2,9 мільярди гривень, то в цьому році він складає 3,6 мільярда гривень

Ірина Соломко: Ви маєте на увазі право розпоряджатися землею за межами населених пунктів?

Антон Турупалов: Що таке ОТГ — це невелика кількість людей, де комерційна нерухомість низька, виробництва майже не має, все знаходиться за межами населеного пункту. А право розпоряджатися цими землями — на центральному рівні. Навіть інструменти аукціону не гарантують об’єднаним територіальним громадам отримання значних коштів.

З містами ситуація зовсім інша. Наразі постійним є попит на будівництво. Багато міст в Україні розбудовується дуже великими темпами. Миколаїв, наприклад, переживає етап реформування у земельній галузі. Ми переглядаємо велику кількість договорів, шукаємо механізми аукціону. В цьому ми — піонери. Якщо порівняти з іншими містами, там тільки починаються розмови про те, що потрібно на аукціонах продавати право оренди землі. Ми вже це провели і отримали навіть більше, ніж розраховували.

Одночасно ми займаємось боржниками, і знаходимо механізми, яким чином повертати земельні ділянки. Якщо за земельну ділянку немає оплати більше шести місяців, то це вже системна несплата. Можна говорити про повернення земельних ділянок.

Ірина Соломко: І ви вже щось повернули?

Антон Турупалов: Так.

Ірина Соломко: Чи вважаєте ви, що місцеві громади дозріли до етапу розпоряджатися землями за межами населених пунктів? Нові повноваження — це нова відповідальність. Чи вбачаєте ви в цьому ризики?

Антон Турупалов: Ні, ми ж довіряємо людям обирати керівництво країни…

Я можу навести такий приклад. Коли ви збираєте земельний податок, ви збираєте його з земель, на які є договори оренди, тобто які зареєстровані в податковій. Я керував Іванівським районом Одеської області, де 160 тис. га землі. Коли я знайомився з інформацією про район, то думав, що десь половина земель в тіні, а половина — зареєстрована. Насправді виявилось, що зареєстровано було лише 12% договорів. А за інші землі сплачувалось не досить легальним шляхом. І багато підприємців, які використовують земельні ділянки незаконно, дуже хочуть, щоб був нормальний механізм для сплати податків за цю землю.

Якщо ми вже довіряємо людям обирати керівництво країни, то довіряти їм розпоряджатися землею, на якій вони проживають, – це менша відповідальність

Ірина Соломко: Що це за механізм? Що їх зараз не влаштовує?

Антон Турупалов: Це стосується реєстрації договорів оренди, пайових земель сільськогосподарського призначення. Якщо ми говоримо про громади, які знаходяться на території сіл та селищ, то 95% — це доходи від землі: або НДФЛ за паї, або земельний податок і доходи від оренди державної землі, які так само не находять до бюджету громади, на якій вони розташовані.

Якщо ми розуміємо, що земля — це майже всі доходи території, то потрібні відповідні повноваження.

Ірина Соломко: Об’єднання допомогло громадам отримати інфраструктурну субвенцію, що дозволило значно відремонтувати дороги. Як виглядають дороги Миколаєва?

Антон Турупалов: Це дуже болюча тема. Дороги Миколаєва сильно відрізняються від інших доріг як обласних центрів, так і інших міст. Справа в тому, що через Миколаїв проходить єдиний міст, який зв’язує південь з Одесою. Адже Миколаїв — це в першу чергу портова галузь. Через наш порт йде найбільша перевалка зерна у світі з річних портів. Збори за вхід у порт найдорожчі в світі. Але місто не отримує жодної копійки від того, що вся країна користується цією інфраструктурою. Ми щороку витрачаємо величезні суми на реставрацію та будівництво нових доріг, які щоліта вбиваються великовантажними транспортними засобами, які йдуть на порти Миколаєва та Одесу.

Центральні вулиці знаходяться на балансі Держслужби автомобільних доріг України. Це національна траса. Таким чином ми не можемо витрачати кошти місцевого бюджету, щоб відреставрувати центральні вулиці. І це велика проблема.

Зараз ми не маємо жодного плюсу від того, що в нас знаходиться ця портова інфраструктура. Вона нам навіть заважає. І якщо держава не перегляне свою політику стосовно розділення цих доходів, нам це не вигідно.

Миколаїв — це, в першу чергу,  портова галузь, і через миколаївський річний порт йде найбільша перевалка зерна в світі з річних портів

Ірина Соломко: В контексті децентралізації це питання мало би підніматися. Наразі, я так розумію, Адміністрацію портів ситуація задовольняє, а місто не може самотужки її переломити?

Антон Турупалов: В нас позиція така — якщо це буде виключно наша проблема, то вона і залишиться нашою проблемою. Проблемою потрібно ділитися, тоді вона має надію на вирішення.

Ми минулого року просто перекрили в’їзд у місто для великовантажного транспорту до 00:00, коли спадає спека. Якщо ніхто не хоче контролювати перевантаження цих транспортних засобів, ми просто зачинили місто.

Тоді порти понесли збитки від цього. Заходить корабель, платить кошти за те що він там знаходиться, а машин нема і нема. Так само переймаються водії та логістичні компанії. Виходить, що місто має певні інструменти для того, щоб ускладнити життя тим, хто ускладнює життя місту.

Ірина Соломко: Яким чином вирішалася ця ситуація?

Антон Турупалов: Достатньо резонансно. Зараз нас чують, до мера міста приїжджала представники Адміністрації річкових портів. Наскільки я розумію, вже є певні кроки для того, щоб розділяти бюджет від доходів річних портів.

Ірина Соломко: Скільки ви хочете відсотків?

Антон Турупалов: Ми хочемо один долар зі збору, в той час як вони збирають $ 5-6. Це до 20%. За ці кошти ми хочемо зробити нормальну транспортну розв’язку. Адже зараз у нас немає нормальної кільцевої дороги. Для цього нам потрібно в першу чергу будівництво нового моста, в другу — дороги до головних портових об’єктів інфраструктури.

В цьому році ми передбачили в бюджеті кошти на проектування цієї дороги. Міністерство інфраструктури допомагає нам у реалізації цього проекту разом з японськими інвесторами. Вони приїжджали та дивилися те місце, де має бути міст.

Збори за вхід у порт найдорожчі в світі. Але місто не отримує жодної копійки від того, що вся країна користується цією інфраструктурою

Ірина Соломко: Який бюджет такого мосту?

Антон Турупалов: До 4 млрл грн.

Ірина Соломко: І ви хочете знайти інвестора для того, щоб його побудувати?

Антон Турупалов: Він вже є. Це японці, вони спеціалізуються на будівництві таких об’єктів. Приїжджали вже не тільки дипломати, але й технічні працівники.

Ірина Соломко: Яка їх зацікавленість участі в цьому проекті?

Антон Турупалов: Є домовленості двох країн — України і Японії — про співпрацю та інвестування. Роботи будуть проводити японські компанії-підрядники. Тому Японія зацікавлена, щоб їхні компанії мали десь прибуток. Японія буде кредитувати на цікавих умовах — до 1%. Більш того, перші 10 років навіть не збирається плата, тільки тіло кредиту.

Ірина Соломко: Коли реалізація цього проекту має розпочатися?

Антон Турупалов: Влітку японські партнери мають визначитися з об’єктом, тобто ще є два проекти, куди потрібно спрямувати кошти — в Дніпропетровській області і Одеській. Рішення буде прийматися на конкурсі.

Але я думаю, що проект, який пропонує Миколаїв, є найбільш амбітним та нерегіональним. Цей міст вирішить проблеми не стільки міста, скільки значної частини країни. Більше того, якщо ми зробимо його залізничним, то можна буде протягнути далі залізницю на Очаків. Зараз це місто не має залізничної дороги. Це значно ускладнює транспорт вантажів. Очаківський морський порт, в свою чергу, міг би розвинути і Миколаїв, і Миколаївську область, і всю країну.

За підтримки: