Топ-фейк за тиждень: «Вакцина AstraZeneca проти COVID-19 була створена в 2018 році»

Підбиваємо підсумки тижня у фейках: про мітинги антивакцинаторів, пил від хвиль 5G та серцеві захворювання серед спортсменів ФІФА.

Ведучі

Катерина Мацюпа,

Руслана Брянська

Топ-фейк за тиждень: «Вакцина AstraZeneca проти COVID-19 була створена в 2018 році»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-test-na-antifeyk_tyzhden_2022-01-15.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-test-na-antifeyk_tyzhden_2022-01-15.mp3
Топ-фейк за тиждень: «Вакцина AstraZeneca проти COVID-19 була створена в 2018 році»
0:00
/
0:00

Фейк: «Вакцина від COVID-19 магнітиться»

Це циклічний фейк, який ми з вами неодноразово чули. Цього разу противники вакцинації стали ще креативнішими. В соцмережах вони поширюють відео з флаконом, рідина в якому реагує на магніт. У підписі та коментарях до відео стверджується, що це «вакцина від ковіду».

Спростування: Насправді на поширюваному відео не флакон з вакциною від COVID-19, а магнітні наночастинки компанії «Particle Works». У складі вакцин від COVID-19 немає магнітних металів. Компанію з такою назвою і логотипом легко знайти за допомогою Google. Це британська компанія, яка також має регіональні офіси у США, Японії, Індії та Бразилії. «Particle Works» не виробляє вакцини від COVID-19.

Такий самий флакон з магнітними наночастинками можна побачити на головній сторінці їхнього сайту. Там можна знайти й більше інформації саме про магнітні наночастинки, які показані на відео. Також на сайті зазначили сфери застосування магнітних частинок — діагностика (МРТ, електрохімічні датчики, тести бічного потоку); фармацевтика (адресне доставлення ліків, магнітні імуноаналізи); біомедицина (магнітотермічна терапія раку) та інші. Педіатриня Анна Кушнір в ефірі Громадського радіо наголосила: «Якби вам ввели навіть 1 г металу з вакциною, ви б це відчули».

Маніпуляція: «7 місяців українка хворіла на ковід»

Цього тижня ми побачили в українських ЗМІ статті про те, що українка понад 7 місяців хворіла на коронавірус. Почалося все із сюжету «ТСН», де розповіли історію чернівчанки Юлії Драпати, яка більше 7-ми місяців мала позитивний тест на коронавірус. Крім того, жінка хворіє на лейкоз і отримує хімієтерапію. Однак інші видання, які не надто уважно дивилися сюжет, почали маніпулювати заголовком про те, що жінка саме хворіла на COVID-19, а не мала позитивний тест. Власне, у самій Телевізійній службі новин також зманіпулювали заголовком.

Спростування: Насправді Юлія Драпата 7 з половиною місяців була носійкою коронавірусу з позитивним тестом на коронавірус, а не «безперервно хворіла на COVID-19», як йдеться в маніпулятивних заголовках. Про це повідомила і лікарка Юлії Драпати. Жінка інфікувалася торік, у листопаді, а симптоми хвороби в неї зникли вже за кілька тижнів. Однак 7 місяців ПЛР-тест показував позитивний результат. Через це Юлія Драпата навіть стала рекордсменкою України.

Чи могла жінка бути носійкою коронавірусу впродовж 7-ми місяців? Відповідь на це питання нашому колезі Євгену Саватєєву надала епідеміологиня Наталія Іванченко.

Фейк: «Пил від хвиль 5G провокує коронавірус»

У Львові металевий пил під впливом хвиль 5G нібито провокує COVID-19

Користувачі мережі поширюють відеоролики, на яких людина збирає з різних поверхонь пил, що нібито магнітиться. Стверджується, що це металевий пил, який хімтрейли навмисно розпилюють над містами. Він накопичується в легенях і під впливом хвиль 5G провокує внутрішній опік — COVID-19.

«Дихаємо металевим пилом і включаємо мікрохвилі 5G, отримуємо внутрішні опіки від нагрівання металу, і ось вам баранофікус», — пише автор однієї з публікацій.

Спростування: Звісно, COVID-19 — це захворювання, яке викликається вірусом SARS-CoV-2. Забруднення повітря в містах пов’язане зі спалюванням палива, викидами вугільних, нафтових і газових заводів, а не з діяльністю так званих хімтрейлів. Це в ефірі «Тесту на антифейк» на Громадському радіо підтвердив доктор технічних наук Костянтин Сімейко.

Костянтин Сімейко: Металевий пил зазвичай утворюється в машинобудівній галузі, в гірничо-будівній. Або ж коли працюють зі шліфувальним станком. Металевий пил важкий. Якщо він буде розпилюватись — це все буде видно. Як дуже простий приклад, багато хто, напевно, бачив пилосос, особливо, мішковий. Якби той дрон щось розпилював — це було б видно.

Невідомо, як би цей пил розповсюдився по всій поверхні. Він би, скоріше за все, на якійсь одній ділянці осів, та й все. Я думаю, що вони просто назбирали в шкільній лабораторії пилу з кабінету праці й показують, що він буде магнітитися (бо там залізо, воно має такі властивості).

Фейк: «У Лондоні близько 2 млн людей вийшли на мітинг проти «брехливої пандемії»»

Користувачі соціальних мереж поширюють фото з дрона, на якому нібито й зображено цей мітинг. В описі до фото йдеться, що акція пройшла в Лондоні, її відвідали близько двох мільйонів людей.

Спростування: Насправді на фото зображено французьких вболівальників, які святкують перемогу своєї національної команди на чемпіонаті світу з футболу у 2018 році. Це нам підтвердила і медіаекспертка, авторка проєкту «По той бік інфи» Альона Романюк.

Альона Романюк: Емоційні великі цифри й дивовижні фрази — це перша ознака, що треба перевірити інформацію. Далі ми дивимося фотографії. Через спеціальні програми одразу можемо перевірити, чи була ця картинка опублікована раніше. Таким чином, якщо вона була опублікована раніше, ми шукаємо її першоджерело.

Достатньо часто противники вакцинації використовують чужі фото, тому що їхні акції не такі масові, як би хотілося противникам вакцинації.

  • Який головний меседж тих повідомлень? «Ти не один, нас багато, ми такі по всьому світу».

«Це у нас немає мітингів, а в інших країнах, наприклад, в Британії, чи у Франції — „виходять мільйони“». Мовляв, дивіться, як треба. І тому це поширюється прихильниками конспірологічного руху. А також підхоплюється іншими людьми.

Фейк: «У 2021 році відбулося різке зростання серцевих захворювань серед спортсменів ФІФА»

Цього тижня нас вразив фейк про те, що у 2021 році відбулося різке зростання серцевих захворювань серед спортсменів ФІФА — Міжнародної федерації футболу. Така інформація поширюється в соцмережах. Користувачі кажуть, що навіть різко зросла кількість смертей через серцеві захворювання

Спростування: Історії про зупинки серця у спортсменів циркулюють по всьому світу від початку вакцинальної кампанії. Твердження про різке зростання кількості смертей серед спортсменів не відповідає дійсності, і не підтверджувалось ФІФА. На запит Reuters у ФІФА відзначили, що «Федерація не фіксувала зростання випадків зупинок серця, як і не було відстежено жодних випадків стосовно осіб, які отримували вакцину від COVID». Між тим медик і викладач Києво-Могилянської Академії Гліб Бітюков в розмові з нашою колегою Анастасією Багалікою наголосив, що вакцинація від коронавірусу не може викликати зупинку серця.

Гліб Бітюков: Взагалі від вірусу ніхто не помирає, люди помирають від ускладнень, які викликає вірусне захворювання. Коли людина хворіє, коронавірус спричиняє ті самі симптоми, як і інші віруси (кашель, нежить). Це, своєю чергою, впливає на роботу дихальної системи. А це вже далі створює певний вплив на весь організм, навантаження на серцево-судинну систему (тому що необхідно прокачувати кров, забезпечувати обмін киснем, вуглекислого газу, який йде з легень далі по всьому організму).

Навантаження на весь організм зростає.

  • Вакцинація не може вплинути на серцево-судинну систему, бо це абсолютно різні речі. Тому вакцинація не може викликати зупинку серця. Але захворювання на коронавірус: так, безумовно, може вплинути, в тому числі на роботу серцево-судинної системи.

Тому що, коли організм починає боротися з інфекцією, вірусом… Відповідно, чим сильніше відповідь — тим більше ресурсів потребується організму, щоб побороти це захворювання. Чим більше ресурсів — тим більше організм виснажується. Звісно, все залежить від ступеня підготовленості організму.

Якщо це літні люди, якщо є супутні хронічні захворювання, все переноситься важче. Тому що організм не має стільки ресурсів, щоб побороти цей вірус. Відповідно, серцево-судинна система, якщо вона і так вже навантажена хронічними хворобами, звісно, буде страждати. Це пояснює, чому в людей з коронавірусною інфекцією є супутні ускладнення на серцево-судинну систему.

Наш організм — це набір органів, які працюють між собою. Навантаження йде на дихальну систему, але для того, щоб кисень розносився організмом, потрібна участь серцево-судинної системи.

Фейк: «Вакцина AstraZeneca проти COVID-19 була створена у 2018 році»

У соціальних мережах поширюють фотографію, яка нібито доводить, що вакцина Oxford/AstraZeneca COVID-19 була створена ще у 2018 році, отже «про пандемію коронавірусу було відомо заздалегідь». Датування 2018 роком нібито нанесено на пакування з вакцинами.

Спростування: Однак фото зазнало обробки у фоторедакторі. Напис про 2018 рік було нанесено на оригінальне зображення пізніше, повідомила в ефірі «Тесту на антифейк» Оксана Полулях, фактчекерка проєкту «СтопФейк».

Оксана Полулях: Вдалося перевірити й виявилося, що фотографія зазнала редагування. Цю дату було нанесено. Якщо подивитися на фотографію пакування вакцини Oxford/AstraZeneca в інтернеті, ми бачимо, що зліва на пакуванні ніякої інформації немає. Справа ж можна дійсно знайти термін придатності. Якщо уважно проаналізувати інформацію, то дата нібито виготовлення вакцини відрізняється по кольору, шрифту, від іншої інформації, яка зазначена на пакуванні. І це те ж свідчить про те, що фотографія була відредагована.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Чорноморського трасту регіонального співробітництва (Black Sea Trust for Regional Cooperation). Матеріал зображає позицію авторів і не обов’язково — позицію Європейського Союзу та Чорноморського трасту регіонального співробітництва.

Фото—Металургійні заводи завдають більше шкоди, ніж хвилі 5G і металевий пил — доктор технічних наук | Громадське радіо

Фото—Металургійні заводи завдають більше шкоди, ніж хвилі 5G і металевий пил — доктор технічних наук | Громадське радіо


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису