Митці самі розповідають про свої арт-об'єкти: як виставка CHORNOBYL40 об'єднала учасників з 19 країн

Наталія Потюк: Як виникла ідея виставки і чому вирішили присвятити її саме новим сенсам осмислення Чорнобильської катастрофи? 

Валерій Коршунов: Тобто, не звичайна картина або скульптура, як правило, а використання відеопроєкцій, кінетичних скульптур, лазерних інсталяцій, віртуальна реальність. Тоді ми збирали українських митців і, по-моєму, 2 місяці ми робили для них так звану арт-акселерацію для того, щоб їх робота про Чорнобиль була більш фактичною, правдивою, повною сенсом. Тому що багато з них також приходили з ідеями, які, знаєте, базувалися на деяких припущеннях або несинісницях навколо Чорнобиля.

У нас був музей «Чорнобиль», Чорнобильська станція. Ми зустрічалися із ліквідаторами, із радіобіологами, вони їздили у Зону відчуження на екскурсію. І виставка була в Річковому вокзалі, було понад 12 тисяч людей.
Тоді Річковий вокзал тільки відкрився теж. Він також стояв занедбаний. Звідти також ходили «ракети» на Прип’ять, до речі. Виставка була доволі вдала, і ми думали показувати за кордоном. У нас були міжнародні партнери, які брали участь, і були міжнародні митці, заходи.

І ми готувалися до цього, а в наступному році трапився ковід, а потім продовжився, а потім почалось повномасштабне вторгнення…

І пару років тому, напередодні 40-х роковин, ми з нашими партнерами, які нас тоді запрошували, — ми про це проговорювали, — і виникла ідея спробувати зробити виставку, присвячену 40-м роковинам, але вже в форматі не таким чисто українським, а європейським. Тому що Чорнобиль — це європейська спадщина також.

І ми хотіли якраз дати нашу оптику європейським митцям. І в нас було більше ста заявок на участь. Зі всього світу справді були: з Австралії, Кореї, Мексики, Бразилії.

Потім міжнародні журі у нас відібрали 50 митців, які за два тижні пройшли програму, в якої було більше ніж 32 години матеріалів і зустрічей також з експертами по Чорнобилю. Зараз ми презентуємо території проєктів, які розповідають про Чорнобиль. Там у нас доволі цікаво зроблено.

У нас митці самі розповідають, про що ця ідея. Доволі цікавий формат, тому що іноді, взагалі, мистецтво дуже погано комунікується, скажімо так. І одна історія, ти приходиш в музеї або в галерею, 50 картин, і ти ходиш між ними.

Ми вирішили, що у нас завжди поруч з експонатами працюють медіатори, які пояснюють, про що це. Цей раз ми вирішили, щоб митці самі трохи розповідали про свій проєкт, про арт-об’єкти, і вони пояснювали ці сенси.

І також, насправді, ми називаємо це передпоказ, тому що, взагалі, презентація перша буде наступного року в Тулузі. Почнеться у Тулузі, — Берлін, Мадрид, і потім ми повернемось в Київ. І ми кажемо, що ми зберемо фідбек.

Поки до презентації залишився час, ми зберемо фідбек від українців. У нас були ліквідатори там. У нас були зустрічі з представниками чиновницького біосферного радіозаповідника.

Були представники зі станцій, з Державного агентства управління Зони відчуження. Ми хочемо отримати фідбек щодо цих робіт. Чи зрозуміли вони, чи відповідають вони, наприклад, баченню різних інституцій, щодо чорнобильного такого плану.

Тобто, хочемо до виставки в Тулузі ще встигнути, трохи надати митцям фідбек з української сторони. І дуже важливо для нас, що ми стартуємо цей проєкт якраз із України. І тому, що ми стартуємо з музею «Чорнобиль», який був розтрощений російським обстрілом 24 травня 2026 року.

До цього музей був оновлений, була оновлена експозиція. А до цього експозиції не оновлювалися майже 35 років…

• Слухайте або читайте також розмову з гендиректоркою музею Віталіною Мартиновською: «Повністю втраченими вважаються 10 експонатів»: як після російського обстрілу функціонує Національний музей «Чорнобиль»

Виставка також розрахована і на поціновувачів мистецтва, і на родин із дітьми.

Наталія Потюк: Як говорити про Чорнобиль із дітьми, що для них передбачено?

Валерій Коршунов: Для дітей, по-перше, передбачено те, що таке мистецтво більш доступне молоді, скажімо так. Коли ти проводиш дитину 7 років в картинну галерею, де одні картини, і ти кажеш, дивись, ось це мистецтво.

Це один з шляхів, як відбити від неї зацікавленість в мистецтві, без такого пояснення. Особливо без пояснення сенсів.

Мистецтво зараз дуже сучасне, тому що технології зараз розвиваються, вони сучасні, і тому що діти зараз, дорослі, використовують технології кожен день.

Якщо раніше це була віртуальна реальність, яка тільки починалась, або деякі кінетичні всякі штуки, зараз рівень виріс дуже. Я думаю, що це, по-перше, через розвиток технологій, одно ж таки, VR тощо.

Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся іще більше!