Росія буде уникати зустрічі у «нормандському форматі» на рівні очільників держав — дипломатка

Анастасія Горпінченко: Найближчим часом відбудеться зустріч у Нормандському форматі, оскільки зняті всі перешкоди. Про які перешкоди йдеться, через що було затягування дати ?

Юлія Осмоловська: Затягування і досі відбувається тільки зі сторони РФ, російська сторона обумовлює таку невизначеність щодо дати тим, що зустріч має бути змістовною, а для цього мають бути прийняті певні рішення, які будуть зафіксовані у відповідному документі. Можливо Російська Федерація буде уникати проведення зустрічей на найвищому рівні та така зустріч буде проведена на рівні міністрів закордонних справ або політичних радників президентів, можливо буде зроблена якась політична заява.

Анастасія Горпінченко: Наскільки швидкої реакції можна чекати від Росії?

Юлія Осмоловська: В принципі, російська сторона напирає на те, що це недостатні умови для проведення Нормандської зустрічі, що має бути добре підготовлена спільна позиція чотирьох сторін, яка буде зафіксована в відповідному документі.

Позиція російської сторони полягає в тому, що цей документ має деталізувати певні зобов’язання України, зокрема фіксацію закону про особливий статус окремих територій у Конституції та інші зобов’язання відповідно до Мінських угод.

Українська сторона буде наполягати, щоб така зустріч обмежувалась лише політичною заявою без серйозних зобов’язань з української сторони, а такий підхід не влаштовує російську сторону, саме цим і пояснюється невизначеність щодо дат.

Богдан Хворостяний: Чому російська сторона не хоче зустрічі на рівні лідерів держав?

Юлія Осмоловська: Для російської сторони статус-кво є більш прийнятним, ніж те, про що вони б мали домовлятись за столом переговорів.

Російська сторона тримає цей момент, чудово розуміючи що для України сам факт проведення такої зустрічі є більш нагальним, оскільки від президента Зеленського українське суспільство очікує певних кроків, які б демонстрували якийсь прогрес в цьому питанні. Саме тому в російській політичній і переговорній культурі притаманно грати на цьому моменті пере мотивації іншої сторони, тобто надмірного бажання провести зустріч.

Богдан Хворостяний: Росія піде на зустріч лише у випадку, якщо Україна буде йти на поступки та виконувати ті вимоги, які ставить перед Україною Російська Федерація щодо реінтеграції Донбасу?

Юлія Осмоловська: Так, у російської сторони зараз більш комфортне положення в цьому контексті, для них ситуація не настільки нагальна, щоб хотіти провести таку зустріч якомога скоріше. Все буде залежати зараз від того, як українська сторона буде артикулювати свої позиції та обумовлювати можливість проведення тих чи інших кроків на даний момент.

Позиція нашого президента полягає в тому, що зустріч в нормандському форматі потрібна принаймні для того, щоб зустрітися, подивитися один одному в очі та розпочати якийсь предметний діалог. Російська сторона говорить про те, що поки не буде узгоджених параметрів спільної заяви та відповідно взятих на себе зобов’язань передусім українською стороною, таку зустріч проводити недоцільно.

Анастасія Горпінченко: Тобто теоретично можемо очікувати ще якихось умов від Росії?

Юлія Осмоловська: Умова звучала чітко — має бути підготовлений спільний документ, який би сторони ухвалили під час зустрічі на рівні керівників держав і взяли на себе зобов’язання по виконанню тих чи інших аспектів. Цей документ мав ґрунтуватися на більшій деталізації Мінських угод, російська сторона сподівалась, що в ньому Україна візьме на себе значно більше зобов’язань. Такого документу на сьогодні немає і навряд чи буде.

Не виключаю, що через спільний тиск України, Франції та Німеччини щодо проведення такого саміту Росія може погодитися на підписання якоїсь спільної заяви, однак буде наполягати на тому, щоб там були все ж таки більш жорсткі зобов’язання для України.

Богдан Хворостяний: Чи є у нас якісь важелі впливу на Росію, щоб спробувати диктувати свої умови ?

Юлія Осмоловська: У будь-якій переговорній ситуації є певна асиметрія сили, в даному випадку вона не на користь України. Росія має більше ресурсів впливу на ситуацію і тому говорити про те, що Україна може щось вимагати від російської сторони — це практично неможливо.

Якщо говорити про можливість вирівнювання балансу сил і посилення наших позицій, тут дійсно можна дивитися на формати залучення сильних гравців, які можуть так чи інакше впливати на російську сторону. Потрібно дуже ретельно зважувати вагу таких потенційних союзників, наскільки вони будуть готові відігравати інтереси України.

Так, нам потрібно дивитись на ті сторони, ті країни, які можуть бути сильними союзниками та впливати на російську сторону, оскільки одноосібно ми не можемо це робити. Однак дуже ретельна робота має бути проведена стосовно того, хто може бути таким союзником.

Богдан Хворостяний: Наскільки зараз монолітна підтримка України з боку наших союзників у США та Європі?

Юлія Осмоловська: На сьогодні через внутрішні причини наших союзників — Brexit, відсутність єдності в ЄС, союзники наші не можуть зараз демонструвати ефективне долучення до нашої проблеми. На жаль, ситуація не на нашу користь за всіма фронтами.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.