Закон про викривачів навряд чи змінить щось на практиці — експерт з Експертного центру з прав людини Євген Крапівін

Як зміниться законодавство в Україні з 2020 року говорили з Євгеном Крапівіним, експертом з Експертного центру з прав людини.

Єлизавета Цареградська: Яких змін чекати з 1 січня?
Євген Крапівін: Я помітив, що деякі ЗМІ помилкового написали про те, що із 1 січня з’являється кримінальна відповідальність за керування у нетверезому стані. Це не відповідає дійсності, тому що Верховна Рада дійсно ухвалила такий закон, але він набуває чинності із 1 липня, тобто є ще пів року, коли це залишається адміністративною статтею.
Санкція статті не сильно змінюється, оскільки в обох випадках передбачається штраф, який у випадку з кримінальною відповідальністю зросте до 50 тисяч гривень у разі повторного вчинення, а також позбавлення права керування транспортними засобами до трьох років.

Ще є зміни стосовно так званих «викривачів корупції». Минулого року був ухвалений закон, який стосувався «викривачів корупції», тобто осіб, які повідомляють про корупцію, надають якісь докази та можуть отримати грошову винагороду. Є дуже багато умов, за яких лише невелика кількість людей може претендувати на цю винагороду, тому закон не дуже дієвий. Мова йде тільки про великі корупційні правопорушення, суми збитків на близько 10 млн гривень. Особа, яка повідомила про корупцію, може отримати 10 відсотків, тобто від 1 млн. Також будь-хто заявити про опцію чи зателефонувати на гарячу лінію НАБУ не може, навіть якщо ти журналіст-розслідувач. Викривачі — це люди, які мають перебувати в якихось прямих відносинах з корупціонером — член родини, підлеглий, роботодавець, колега. Через таке визначення, закон не буде таким ефективним, як на Заході.

Також у нас скасували депутатську недоторканість, але в дуже обмеженому вигляді. Депутатська недоторканність гарантується Конституцією, зміни ухвалили ще в вересні. Тут питань немає — на рівні Конституції депутати не несуть відповідальності тільки за результати голосування і всі висловлювання в залі Верховної ради. Раніше потрібно було відкрити кримінальне провадження, ген прокурор мав прийти у Верховну раду, внести подання про притягнення до відповідальності депутата, це подання розглядалось у комітеті. Далі Рада голосувала за зняття недоторканності й тільки потім депутату повідомляли про підозру і суд обирав запобіжний захід. процедура супроводжувалась дуже тривалим проміжком часу, за який депутат міг зробити все, що завгодно — втекти за межі країни, знищити докази.
«Слуга народу» обіцяли повністю скасувати депутатську недоторканість.
З 1 січня депутатська недоторканість в обмеженому вигляді продовжує діяти, але вона змінюється. У нас з’являється офіційно корупція і не з’являється кримінальна відповідальність за керування в нетверезому стані, але з’явиться за пів року.