Улюблена справа: ветеран АТО створив кролеферму

Назар Голько — львів’янин, був мобілізований до Збройних сил України навесні 2015 року. Відслужив більше року, повернулися навесні 2016 року та пройшов навчання в школі лідерства, після чого почав власну справу: створив кролячу ферму.

Сергій Стуканов: Назаре, я думаю, що варто розпочати розмову з вашого довоєнного життя, тому що саме тоді ви започаткували свій бізнес. Але як так вийшло, що ви, інженер за фахом, почали займатися розведенням кроликів?

Назар Голько:  Привіт! Я хоч і прожив все життя у Львові, мені дуже подобалась сільська місцевість, я відчував, що мені дуже подобається жити в селі, доглядати за «сільськими мешканцями», я маю на увазі, за тваринами. І коли знайшлось трошки вільного часу після роботи – почав проектувати свою кролеферму, почав з того,  що проектував самі клітки для кролів. Ця технологія давно вже відома в світі, особливо на пострадянських  теренах, її започаткував профессор Михайлов ще в кінці 70-х років.

Сергій Стуканов: А  в чому її особливість порівняно з ординарними конструкціями?

Назар Голько: Її основна особливість – те, що не потрібно доглядати за кролями кожного дня. Можна доглядати лише дванадцять годин в тиждень.  І кролики там не хворіють на масові хвороби, тобто, такі, що гине все стадо.

Сергій Стуканов: Які саме хвороби кроликів є найбільш небезпечними і що в цій конструкції запобігає їхньому захворюванню?

Назар Голько: Хвобори – це міксоматоз і геморагічна хвороба. Від цих хвороб гине поголовно все стадо.  Особливості конструкції ферми в тому, що кролик постійно перебуває на решітчастій підлозі і залишки його життєдіяльності падають і нагромаджуються в бункер під кліткою, який можна одразу винести. Доглядати треба дуже мало, потрібно лише чистити шпателем підлогу і все. А ще, плюс в тому, що кріль двадцять чотири години на добу має доступ до води і до комбікорму і може їсти його скільки завгодно. Зі свого досвіду, в мене ще ні разу не було, щоб все стадо, яке було – загинуло.  Бували одиничні випадки, але там інші умови.

Сергій Стуканов: Отже, спроектувавши такого ж типу конструкцію ферми, ви вирішили спробувати це на власному досвіді?

Назар Голько: Так, вирішив.  В мене земельна ділянка неподалік Львова і ми з батьком вдвох вирішили зробити цю ферму. Після того, як я зробив проект, ми з батьком почали втілювати його.

Сергій Стуканов? Чи потребувало це багато грошей, якийсь стартовий капітал?

Назар Голько:  У мене була можливість заощаджувати гроші. Ці гроші я частково витрачав на матеріали для цієї ферми.  Ми з батьком в гаражі почали конструювати спочатку одну клітку, потім другу, заселили мешканців і так потроху розвиваємось.  Зараз у нас десять кліток.

Сергій Стуканов:  Зараз – це вже після війни, а до війни ваша справа яким чином розвивалася? Чи були якісь успіхи?

Назар Голько: Знаєте, до війни мені щось не хотілося розвивати цю ферму, бо в мене такий якийсь моральний стан був… Ну, я думаю в багатьох українців в той час  був… поганий стан. Ніколи б не подумав, що на Україну хтось нападе, буде війна, і в мене взагалі не було ніякого бажання розвивати цю ферму. Але після того, як я повернувся і побував у цій школі лідерства – у мені відкрилось друге дихання, новий етап, що я хочу розвиватись, хочу допомагати своїм батькам, бо вони зараз пенсіонери і їм важко знайти роботу в такому віці. 

Сергій Стуканов: Назаре, ви були мобілізовані до Збройних сил навесні 2015 року, трошки більше року ви прослужили, воювали, а повернулися навесні 2016 року вже з бажанням продовжувати саме цей вид діяльності?

Назар Голько:  Не можна сказати, що я так сильно був морально втомлений від армії, але якогось бажання не було, не можу пояснити чому. Але, як я вже сказав, після школи лідерства в мене з’явився потенціал, щоб продовжити свою справу. 

Сергій Стуканов: Як ви дізналися про цю школу?

Назар Голько: Мені передзвонили зі школи, запропонували взяти участь і я, звісно ж, погодився. Ну і моя дружина наполегливо рекомендувала мені, щоб я туди звернувся. Так я опинився в цій школі.

Сергій Стуканов: Якими були ваші подальші кроки після того, як ви одержали там теоретичні знання?  Власне, яким чином ви стали перебудовувати той процес бізнесу, який ви започатковували ще до війни, але він не надто активно у вас розвивався?

Назар Голько: Перш за все, я хотів переробити саму конструкцію клітки, спростити її,  тому що я вже мав досвід експлуатації і виробництва її, оскільки я сам запроектував їх, бо я інженер-конструктор. В  проектних програмах зробив просторову схему цієї клітки і почав вдосконалювати її,  потім спростив креслення і зараз, на мій погляд, вони значно легші у виготовленні, бо сама конструкція клітки досить складна.  І ще, я зараз хочу прийняти участь в конкурсі «Агрочелендж»,  це подача інвестицій у розвиток свого бізнесу, заявку я вже подав і ще треба деякі документи дописати.

Сергій Стуканов: Це дасть можливість одержати якісь інвестиції, так?

Назар Голько: Так, я сподіваюсь, але наразі мені дуже великих інвестицій не потрібно, я хочу просто прийняти участь, а виграю, чи не виграю, там уже подивимось.

Сергій Стуканов: А ви маєте, як ви сказали, зараз десять кліток. В кожній клітці скільки кроликів?

Назар Голько: Клітка розрахована на дванадцять дорослих кролів – максимум. Там клітка поділена на чотири відділення і в кожному відділенні від трьох до чотирьох кроликів. Краще три, в таких умовах вони будуть себе комфортніше почувати.

Сергій Стуканов: Скільки кроликів у вас?

Назар Голько: Зараз небагато, ми їх тільки почали нарощувати поголів’я, бо я хотів закривати цю ферму, а зараз ми з батьком вирішили відновлювати це все.  Зараз дев’ять самиць, близько восьмидесяти кроликів, якщо в загальному.

Сергій Стуканов: Виростити – це одна справа, а далі їх потрібно продавати, як ви плануєте цей аспект розвивати? Чи є у вас вже домовленості з покупцями?

Назар Голько: З реалізацією в мене не було жодного разу проблем. Було б у мене більше кроликів, я б їх усіх продав, тому що в основному мої покупці – це сім’ї з дітьми. Вони купують для своїх дітей, щоб діти харчувались здоровою продукцією і так би мовити, сарафанне радіо діє, один порекомендував і вже інформація розширилась.

Сергій Стуканов:  Скільки кроликів ви можете продавати на місяць?

Назар Голько: Зараз ми перебуваємо в стані розвитку, складно сказати. Але, на проектну потужність я хочу вийти, коли в мене буде десь чотирнадцять кліток, це буде десь двадцять чотири тушки кролика в тиждень, це тридцять-тридцять два кілограма м’яса в тиждень.

Сергій Стуканов: Впродовж якого часу ви плануєте вийти ?

Назар Голько:  Зараз вже закупив матеріали для своїх кліток і продовжую їх робити. Десь, я думаю,  місяців три-чотири ще потрібнощоб їх закінчити, і десь три місяці щоб вийти на проектну кількість кролів.  В загальному десь півроку.

Сергій Стуканов: Розкажіть для наших слухачів, які ,можливо, не сильно орієнтуються  в житті такою твариною як кролик, за скільки часу він зростає і скільки потрібно часу, щоб відтворити продані тушки?

Назар Голько: За тою метоикою, якою я вирощую – кролик виростає за три місяці до товрної ваги, далі його тримати вже немає змісту, тому що він починає статево дозрівати і втрачати вагу.

Сергій Стуканов: За скільки продається така тушка?

Назар Голько: 130 грн за кілограм, десь виходить 180- 190 грн одна тушка.

Сергій Стуканов: Ось згадали про группу, де ви спілкуєтесь зі своїми побратимами. Можливо, у вас була ідея долучити когось із тих, з ким ви пліч о пліч воювали на Сході, до розвитку цього бізнесу?

Назар Голько: Ті, з ким я служив на Сході, не зі Львова, з інших областей України, переважно, ценральної. Я з ними спілкуюсь, але вони зараз в Чернівцях,в Рівному, в Житомирі. Я зараз не можу їм цього рекомендувати, бо зараз в тих місцях цієї школи лідерства немає.

Сергій Стуканов: Назаре,я також заходив на вашу сторінку у фейсбуці, цікавився вашою діяльністю, бачив чудові фотографії з білими і пухнастими кроликами. Назаре, на скільки молодому підприємцю, який тільки починає свою справу в Україні, а зокрема на Львівщині, буває важко? Ви говорили, що зараз подаєтеся на гранти, наскільки таких грантів буває багато і наскільки вони є доступними для молодих підприємців?

Назар Голько: Так, я подаюся зараз на гранти, але поки що жодного не виграв. Доступні практично всім, хто використовує мережу інтернет. Щоб прийняти участь потрібно мати власну справу, ідею- без цього неможна. Також проявляти наполегливість, тому що у моїй першій спробі мені відмовили, але я впевнений, що це, як кажуть: «перший блін комом» і треба в майбутньому теж приймати участь в цих грантах.

Сергій Стуканов: Наскільки обтяжливим для вас зараз є податковий тягар? Зараз у Верховній Раді подано законопроект щодо звільнення від оподаткування ветеранів АТО, які започаткували свій бізнес. Наскільки вам із цим важко, або не важко?

Назар Голько: Наразі я поки-що не зареєструвався як фізична особа-підприємець,тому що там до 150 голів кролів можна не реєструватися, це в рамках закону, але коли моє стадо стане більшим, мені обов’язково доведеться зареєструватись, і я хочу, тому що більшість, кафе, ресторанів – не хочуть співпрацювати, якщо ти не зареєстрований.  У школі лідерства мені юристи пояснили скільки потрібно платити у  якій  групі підприємств  виробляти і я вже приблизно орієнтуюсь скільки мені це буде коштувати.  Зараз це буде обтяжливо, але можливо це все побороти.

Сергій Стуканов: Чи неплануєте ви розвивати свій бізнес за рахунок розведення інших свійських тварин або птиці?

Назар Голько: Ні, наразі не планую. Поки що хочу зосередитись тільки на кролях, тому що інакше буде розпорошення своїх сил і відповідно «за двома зайцями побіжиш – жодного не спіймаєш».

Сергій Стуканов: Розкажіть про ваші плани розвитку бізнесу на найближчий період 2017 року.

Назар Голько: Як я вже говорив, у мене десять кліток, ми з батьком хочемо довести до чотирнадцяти, щоб постійно вихід кролятини був стабільний, а це залежить від кількості самок. Щоб три самиці кожного тижня давали приплід. Це реально зробити, тому що в них є періодичність, циклічність свого роду. Спочатку самочка злучається з самцем, потім народжує потомство, його вигодовує і під час вигодовування ще раз злучається з самцем і через шістдесят днів кролик відлучається від самиці, а вона вже, можна сказати, сплітає нове кубальце. А кролики, які вже доросли до трьохмісячного віку ідуть в реалізацію, а самочка нарождує нове потомство і цикл десь через сорок- шістдесят днів повторюється.