Українські герої. Ігнатьєв Вадим

Вадим Ігнатьєв – кадровий офіцер. Отримав поранення 20 липня під Луганським аеропортом. У рамках проекту «Громадського радіо» для поранених та про поранених українських героїв, розмова з волонтером Тетяною Ляховецькою про самопочуття Вадима Ігнатьєва та його родину – дружину Зою та донечку Валерію.

Вадим Ігнатьєв – кадровий офіцер з 8-го полку спеціального призначення. Йому 31 рік. В госпіталі поруч з ним постійно були його дружина та шестирічна донечка. Як правило, кадрові офіцери зовсім неохоче розповідають свої історії.

Вадим Ігнатьєв поранення отримав 20 липня 2014 під час великої сутички з ворогом поблизу Луганського аеропорту. Українські військові виконували розвідувальну операцію і потрапили в засідку. Бійців Національної гвардії серед яких був і Вадим терористи взяли в кільце, обстрілюючи мінометним вогнем. На допомогу гвардійцям рухались «айдарівці». Добровольці з батальйону «Айдар» Говорун Василь і Моїсеєнко Анатолій, звільняючи з облоги Вадима і його солдат підірвалися на 200-тонному заряді фугасу. Їхні історії в програмах Громадського радіо та на нашому сайті. Але сьогодні ми говоримо про історію самого Вадима Ігнатьєва. В серпні в госпіталі в Києві Вадим Ігнатьєв лежав з важким пораненням: Роздроблення кісток правої ноги осколками мінометного обстрілу. Також у Вадима наскрізне поранення колінної чашечки правої ноги. Лікарі відзначають тяжкість лікування саме цього поранення, адже такого роду протезування колінного суглоба разом з кісткою має один з найвищих ступенів складності. Протезування необхідно буде робити тільки через півроку з подальшим постійним наглядом лікарів.

Вадим Ігнат’єв: 20 липня розвідували під’їзд до аеропорту Луганську. Потрапили у засідку. Через півроку лікар сказав, що треба ставати на ноги. Міняти протезування. Осколки мінометів вибили коліна, переламали кістки, сквозні рани, таке…

14  грудня  Вадим  Ігнатьєв готувався до чергової  операції в Київському військовому шпиталі. Про його стан та настрій  ми говоримов студії з волонтером, телевізійним продюсером Тетяною Ляховецькою. Вона допомагає й підтримує поранених з червня цього року. Тетяна Ляховецька щодня в госпіталі й багато історій поранених українських героїв – це вже й її особисті  історії.

Лариса Мудрак: Отже, я зараз запитую у пані Тетяни, як зараз Вадим Ігнатьєв і які ще операції йому доведеться пережити.

Тетяна Ляховецька: Я сьогодні вранці з ним говорила, він був під крапельницею, але сказав, що готовий до розмови, бо дуже нас любить: всіх волонтерів, всіх українців, всіх киян, які до нього приходять, які небайдужі, увесь час його підтримували і допомагали. Я тільки скажу про його стан. Коли він до шпиталю прийшов, було навіть питання про ампутацію ноги. Такого поранення, такого бою, як у нього, тяжко собі уявити. Людина завжди була з високою температурою, і він, кадровий офіцер, усе це терпів, нікому не казав. Але те, що я бачила – було жахливо. Поруч з ним завжди була його дружина Зоя. Повага жінок, матерів до поранених до чоловіків, дітей своїх багато заслуговує. Жодного нарікання: «Чому ти пішов, чому не вберігся», тільки повага. Сьогодні Вадим в хорошому настрої, сьогодні-завтра буде операція. Операція дуже складна, 12 годин буде йти. Мала бути сьогодні, але відклали на завтра. Будуть замінювати суглоб, виймати коліно, ставити протез. Плюс ще м’язи знову різати будуть і знову ставити апарат Ілізарова. Сказали, місяці 2-3 доведеться йому лежати. Він хоче, щоб по-швидше це все закінчилось, бо «мої хлопці там на фронті, чекають на мене». Я йому кажу: «Вадиме, ну як після такого поранення, після такого болю?» А він мені: «Ви що, там же ж мої хлопці! Вони чекають і я маю туди йти». Я спитала, де Зоя, дружина. Вона мала підійти пізніше, бо маленька Валерія, дуже хороша дівчинка, яка увесь час була з татом, сьогодні виступає в садочку, на святі Святого Миколая. Настрій у нього хороший, але, звичайно, допомога потрібна фінансова. Тому що він дуже довго лежить, і поки він вийде на роботу, родині потрібна допомога. Зоя не працює, Зоя сидить з ним.

Лариса Мудрак: Власне п’ятий місяць Вадим в госпіталі, 16 грудня буде операція, ми сподіваємося, що вона пройде добре, а наша спільна допомога і наша спільна турбота потрібна родині кадрового офіцера Вадима Ігнатьєва. Допомога коштами на рахунок, який вказаний на сайті «Громадського радіо», там вказана картка дружини, Зої Володимирівни Ігнатьєвої. А ми сподіваємось, що наша спільна підтримка, яку українці, волонтери проявляють в абсолюті своєї доброти, торкнеться і родини Вадима Ігнатьєва.

Я дуже дякую волонтеру, телевізійному продюсеру Тетяні Ляховецькій, яка безпосередньо спілкується з пораненими в госпіталі. Ми сьогодні намагались розказати вам історію кадрового офіцера Вадима Ігнатьєва. І Це була програма «Українські герої». ЇЇ автор та ведуча – Лариса Мудрак.

ДОПОМОГА КОШТАМИ:

Рахунок  Приватбанку  5168-7572-4614-4846 (на ім’я дружини Ігнатьєвої Зої Володимирівни)

Програма «Українські герої» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.