Гостя — Марія Золкіна, голова напрямку «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Марія Золкіна: Зараз у світі шириться розуміння, що Україна не зупиниться після цих псевдореферендумів та спроби анексії української території, і що це жодним чином не змінить нашу стратегію на полі бою по деокупації цих територій. Добре, що наші західні партнери навіть не думають, що це мало б щось змінити.
Якщо говорити про російську пропагандистську верхівку, то у них не просто фрустрація, у них, як на мене, вже починається дрейфування у бік більш поміркованої позиції. Вони починають ставити купу запитань до влади та відокремлювати себе від неї. Думаю, буде такий тренд, що з розгортанням успіхів української армії поступово топпропагандисти будуть перелаштовуватися на критиків путінського режиму для того, щоб уникнути відповідальності за провал, гріхи та злочини.
Риторика стала більш «опозиційною» останнім часом. Думаю, після розгрому їхньої армії, вони почнуть закликати до «переосмислення цієї помилки» та перезапуску зовнішньої політики. Це люди без принципів. Щодо російської еліти, то тут стверджувати поки важко. Але по певних перестановках у вищому військовому керівництві можна сказати, що зараз буде наростати напруга — будуть шукати винних у провалах. Спроба анексії українських територій, які вони навіть не контролюють, запустить механізм внутрішнього розпаду в російських елітах.
На міжнародній арені тиск на Росію буде посилюватися. Спроби України деокупувати території будуть розгортатися. Це означатиме втрату Росії контролю навіть над тими територіями, над якими вона цей контроль здійснює. Це, звісно, не зможе не напружувати внутрішню ситуацію як між військовим і політичним керівництвом, так і між прихильниками різних таборів. Треба розуміти, що цей розкол нам не допоможе швидко та результативно. Але це буде початком формування незадоволень у суспільстві в різних групах населення. Це однозначно впливатиме на рівень легітимності путінського режиму.
Читайте також: Україна подала заявку про вступ до НАТО у пришвидшеному порядку (відео)
Марія Золкіна: У заявці вступу до НАТО є плюси та мінуси. Якби Україна зробила б це у спокійний і мирний час, це було б нам в мінус. Був би довгий час на роздуми, дискусії. Зараз ситуація зовсім інша. Прецедент надшвидкої процедури прийняття в НАТО є (Фінляндія та Швеція). Коли це відбулося, українські аналітики казали, що це допоможе Україні. Користуючись свіжим досвідом, інтеграцією України в систему західної військової індустрії та ситуацією зовнішньої загрози, ідею вступу треба було політично «штурхнути». З моєї точки зору, на міжнародній арені політичне оголошення про наміри приєднання України до НАТО серйозно знизили дискусії навколо анексії чотирьох територій. Інформаційно це було прекрасно.
Це серйозно перебило інформаційний потік з приводу путінської промови. Стратегічно це також було правильно. Не зважаючи на те, що буде купа дискусій. Ми зробили дуже важливу річ — запустили розмову про наш вступ між самими членами НАТО. На сьогодні вже 10 країн відкрито сказали, що вони «за». Нам безперечно не слід чекати, що ми через місяць отримаємо схвалення нашої заявки. Але навіть не отримавши умовно завтра членства в НАТО, Україна значно збільшила свої шанси на отримання гарантій безпеки дотичних або максимально схожих до гарантій НАТО.
Читайте також: Дієві гарантії безпеки Україні можуть дати країни-учасники зустрічі «Рамштайн» — історик
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS