facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому після війни не варто сподіватися на бебі-бум?

Що буде з населенням України після війни? Говорили про це з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою

Чому після війни не варто сподіватися на бебі-бум?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Елла Лібанова: Прогноз щодо демографічної ситуації на період після завершення війни не може бути втішним. По-перше, демографічні тенденції були край несприятливими й до війни. Воєнні дії їх тільки поглибили. В Україні не слід очікувати бебі-бум, як було після Другої світової війни в Європі. Тоді не були так поширені засоби контрацепції. Жінка була замкнута на внутрішній сімейній сфері. Тому дітей народжувалося багато. Зараз ситуація зовсім інша. Тепер народжуються переважною мірою заплановані діти. Маю дуже багато сумнівів, що хтось буде планувати народження дитини відразу після закінчення війни. Має пройти певний час. Я сподіваюся, що певною мірою ми зможемо компенсувати втрати народжень 2022 року. Але бебі-буму не буде 100%.


Читайте також: Венедіктова розповіла про вік наймолодших жертв російських військових


  • Швидке економічне зростання та іммігранти — єдиний реальний спосіб для України збільшити населення після війни.

Переконана, що економічний стрибок після війни буде. Зростання економіки — це головна мета демографічної політики загалом. Економічне зростання покращить рівень життя та медицини. Це істотно знизить дочасну смертність населення. Крім того, населення перестане виїжджати в інші країни в пошуках кращого життя. Частина — повернеться. Ці фактори значно покращать демографічний стан України.

  • Наша стратегія — не масово народжувати, а зберігати та повертати.

Чи варто Україні приймати російських і білоруських іммігрантів?

Елла Лібанова: Після війни ми будемо мати інвестиції для відбудови, багато нових робочих місць. Думаю, припливу іммігрантів не уникнути. Але імміграція — це дуже непросто. Невипадково переважна більшість розвинених країн встановлює різноманітні квоти для тих, хто хоче до них в’їхати. Тому що все ж таки це інші способи життя, настанови, культури, мови, конфесії.

Сподіваюся, Україна буде реалізовувати «обережну» політику стосовно іммігрантів. Особливо щодо росіян і білорусів. Є приклади: Палестина та Ізраїль. Світ якось з цим більш-менш справляється. Переважно менш успішно. Коли ми говоримо про політику майбутнього, а саме про червоні лінії, які не можна переходити, ми маємо думати про те, кого ми будемо запрошувати до України, а кого ні.

  • Нам потрібні люди, які готові жити в українському середовищі. Не так важливо, звідки вони, як важливо, на що вони орієнтуються.

Українська політична нація тільки сформувалася. У нас дуже молода демократія. Вона всюди межує з анархічними паростками. Тому іммігранти для нас досить небезпечні. Нам не потрібні ті, хто хоче міняти наше суспільство. Ми тільки почали позбавлятися комплексу меншовартості.


Читайте також: Українці нині на етапі «підліткового віку» — вибудовуємо свої межі — психотерапевтка


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка