07.04.2022 20:59

Для лідерів російських декабристів ідеалами були козацькі гетьмани — історик Олексій Сокирко

Про Золоту Орду та демократію

Ведучі1

Тетяна Трощинська

Гості1

Олексій Сокирко

Слухати на подкаст-платформах

Soundcloud

Як слухати Громадське радіо

--:--

Орієнтовний час читання: 4 хвилин

З Олексієм Сокирком, кандидатом історичних наук, публіцистом, письменником, говорили про те, чи виправдане слово «орда» щодо російських військ у цій війні, та як розвиток інституцій історично впливає на суспільства.

Золота Орда

Олексій Сокирко: Завжди під час екстремальних періодів в історії з’являються терміни, які вживаються радше як метафори. Золота Орда — степова імперія, яка виникла у XIII столітті в результаті завоювання монгольських племен в Євразії. Щось від спадщини залишилось — більше чи менше — у всіх народів, які стали об’єктом золотоординських війн, походів, які тривали фактично всю першу половину XIII ст.

Вони захопили не тільки країни східної Європи, центральної, а навіть частково — і західної. Я нагадаю, що золотоординські походи було спинено на узбережжі Адріатичного моря. Але Орда проіснувала як така кочова імперія недовго. Це властивість, очевидно, всіх степових утворень. Вони були нетривкими.

І вона вже у XIV ст. розпалася на ряд удільних держав, які продовжували утримувати контроль над завойованими територіями, в тому числі — й над руськими князівствами. Улуси, нащадки Золотої Орди, справді відіграли досить значний вплив на культуру, ментальність і державну організацію фактично всіх колишніх учасників Києво-Руської держави.

Як історик, я переконаний, що всі ментальні й соціальні риси певних народів не є, так би мовити, природно закладеними. Ми не можемо бути ментальними чи культурними расистами. Ці риси сформовані історично, в результаті певних умов.

Московські князівства (Володимиро-Суздальське, Тверське, Рязанське), які згодом стали основою Московської держави, безумовно, від сусідства із Золотою Ордою перейняли досить багато. Між іншим, як і Галицько-волинська держава, яка існувала на наших землях. Але цей вплив був дещо різним.

Для північних Московських державних утворень вплив Орди позначився на тому, як вони організовували систему внутрішньої влади, підпорядкування, ієрархії: жорстко централізовану, орієнтовану на швидку і масштабну мобілізацію військових ресурсів.

Це їм було потрібне, по-перше, щоби протистояти Золотій Орді, а по-друге, дуже швидко, уже в XIV-XV ст. московські правителі почали розширювати свої території.

Користувалися вони при цьому, безумовно, тими методами, які запозичили у монголів — методи жорсткого підкорення.

У чому вони полягали? По-перше, це тактика випаленої землі. Її придумали першими не московити — предки теперішніх росіян. По-друге, це знищення еліт. Якщо еліти на завойованих територіях не хотіли коритися або бодай були найменші сумніви в їхній лояльності, їх просто знищували.

Та й загалом — знищували будь-які спільноти, які могли стати вогнищами непокори чи очолити якісь протестні рухи. Ми бачимо, що ця практика діє і в наш час.

Слухайте також: «Ісконно русскіє зємлі» — це не Північне Причорномор’я, а десь між Волгою і Окою — історик Андрій Іванець

Україна має давні демократичні традиції

Олексій Сокирко: Це історично набуті властивості. Починаючи з часів Середньовіччя, у нас існувала система самоврядування. За будь-якої централізації влади: і в епоху Середньовіччя, і за Нового часу у нас існували компенсаторні механізми. У вигляді, наприклад, Магдебурзького права — самоврядування міст, яке не дозволяло правителям (своїм чи чужим) встановлювати режим абсолютної влади, абсолютного підпорядкування.

Але у підросійській частині України ці інститути послідовно ліквідовувались і знищувались, замінюючись отими інститутами вертикальної влади: починаючи від збору податків і рекрутування людей до армії, а закінчуючи органами місцевого самоврядування, які були завжди підпорядковані місцевим адміністраторам — воєводам, потім — губернаторам.

Слухайте також: Україна та Московія належали до зовсім різних цивілізаційних ніш — історик

Чому в росії не розвивається демократія?

Олексій Сокирко: В росії демократичні інститути виникали, але вони були завжди слабкими. От, наприклад, спроби реформувати російську імперію на початку ХІХ ст. Плани, які виношував Олександр I, зіштовхнулися з проблемою того, що в російському історичному досвіді не могли знайти точки опори. Опори, де можна було б побачити бодай дозовані прояви демократії, самоврядування і народоправства. Тому що Московська держава ще наприкінці XV ст. винищила ці інститути.

Тому дуже слабка і крихка російська демократія початку ХІХ ст. в історичній традиції справді не мала на що спертись.

Дуже часто, між іншим, для лідерів декабристів (конспіративних організацій прогресивно мислячих російських офіцерів початку ХІХ ст.), як не парадоксально, ідеалами були козацькі гетьмани і козацьке народоправство. А саме козацькі ради, козацька демократія.

Вони вважали, що українці — це малороси й складова частина «русского мира». Між іншим, цей термін виник у першій половині ХІХ ст.

Один з ідеологів і духовних лідерів декабристського руху Кондратій Рилєєв написав поему, присвячену козацькому гетьману Наливайку. В цих колах були популярні рукописи текстів козацьких літописів. Вони в них шукали вияв свободи «русского духа». Але насправді це була наша історія і наш історичний досвід, який у такий спосіб вони намагалися приватизовувати. Намагалися зробити його відправною ідеологічною точкою.

Слухайте також: Зараз іде війна за минуле — за Русь, культуру і мову — мовознавець Віктор Мойсієнко

Повністю програму слухайте в аудіофайлі