Долають 10 км, аби зарядити телефон: як живуть деокуповані села Харківщини?

Про Харків і область говорили з Анною Черненко, кореспонденткою «Громадського радіо».

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Анна Черненко

Долають 10 км, аби зарядити телефон: як живуть деокуповані села Харківщини?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/05/hr_marafon_v-2022-05-27_chernenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/05/hr_marafon_v-2022-05-27_chernenko.mp3
Долають 10 км, аби зарядити телефон: як живуть деокуповані села Харківщини?
0:00
/
0:00

Аня Черненко: Зараз ми повертаємось із деокупованих селищ Харківщини. Їдемо. За вікном картина, яка вражає — по полю йдуть сапери, які перевіряють територію на наявність мін. Ніколи такого ще не бачила. Як у фільмах.

Ми фіксували, як працюють правоохоронці на ексгумації тіла. В селищі було вбито чоловіка. Внаслідок потрапляння осколка. Рідні поховали вбитого на городі. От зараз тіло ексгумували. Повезли на експертизу. Потім тільки можна буде перепоховати.

Ще така історія. В сусідньому селі мешкав волонтер. Черговий раз він їхав на окуповану територію, віз допомогу місцевим. Його машину на трасі росіяни розстріляли здалеку. Наступного дня батьки загиблого відшукали його тіло, і буквально по фрагментах принесли його додому. Несли 15 кілометрів. Поховали на городі.

  • Тільки в цій громаді вже відомо про 13 таких поховань цивільних. 7 тіл вже ексгумували, з іншими працюють. Я впевнена, що таких випадків буде ще багато.

Експерти намагаються зробити все якомога швидше. Від двох днів до кількох. Все залежить від завантаження моргів і судово-медичної експертизи. Коли знаходять тіла під завалами, роботи досить багато.

Як відбувається відновлення Харківщини?

Аня Черненко: Комунальні служби, працівники газових компаній поступово повертають в деокуповані села електрику, газ. Це дуже велика робота. Все треба обстежити перед тим, як під’єднати. Деякі газові труби, наприклад, не просто побиті, а вирвані. Так само з електромережами. Стовпи повалені, дроти розірвані. То спочатку треба все відновити. Люди пристосовуються: готують на вогнищах, долають 10 км, аби зарядити телефон, щоб бути на зв’язку.


Читайте також: Люди хочуть нормального життя, висаджують квіти: як оживає Харків та звільнені села області


У Вільхівці зруйновано багато будинків, місцева школа. Цього року вклали багато коштів на її оновлення. Там російські окупанти спочатку зробили собі штаб. Потім вона згоріла. Північний край Харкова ще й досі досить проблематичний в плані логістики. Доїхати туди вкрай складно. Обстріли не припиняються. Возити гуманітарні вантажі туди небезпечно. Не те щоб повертатися та щось відновлювати. Ще зарано.

Як живуть прикордонні населені пункти?

Аня Черненко: Здебільшого люди виїхали. У кого була змога. Територія небезпечна. Місцеві думали, що їх не зачепить. Їм здавалося, що росіяни пройдуть повз них і нічого не буде. Але вони помилялися. Летить усюди.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS