REUTERS/Fabian Bimmer
Гість — кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього Сергій Громенко.
Сергій Громенко: Хвороба, на яку захворів німецький народ в 20-ті роки, так званий ресентимент… Багато для популяризації цього ресентименту зробив саме німецький філософ Ніцше. Ми бачимо, що так само в нульові роки на цей ресентимент захворів і російський народ.
Що тоді в Німеччині, що зараз в росії, простіше було потакати цьому ресентименту, ніж його лікувати.
І в результаті він плавно переріс в реваншизм, а реваншизм довів до відкритої війни проти всього світу. Тому деякі паралелі просто не можуть не вражати.
Фізики часто глузували з істориків, що, мовляв, історія — не наука, в ній не можна поставити експеримент. Ну що ж, ось він є, ми бачимо.
Читайте також: Юваль Ной Харарі: Чому Путін вже програв війну?
Якщо дуже коротко, то перемогла би та коаліція, на користь якої билася більшість українців. І позаяк більшість з них билися на боці антигітлерівської коаліції, то вона і перемогла.
Путін заявив, що Росія перемогла би і без українців, а потім була дискусія про те, скільки українців визволяли Аушвіц. І насправді ми так побачимо, що всупереч всіляким заявам, українці складали приблизно чверть рядових і сержантів. Спочатку Червоної, а потім радянської армії. При тому, що українців у Радянському Союзі було трошки більше 16%. Чверть війська — це надзвичайно багато.
Гітлер опинився би в ролі керівника і володаря всієї Євразії, і тоді йому вже були би не страшні жодні західні союзники. Він не зміг би завоювати США, і дуже навряд чи Британію, але і вони, своєю чергою, не змогли би нічого з ним зробити.
Британія в 1941 році була номер 1 у світі за кількістю і якістю флоту. І навіть зараз, після того, як імперії немає, британський флот — це дещо більше, ніж просто флот.
Слухайте також: Для Путіна не існує іншої України, аніж та, яка його влаштовує, як «сало і горілка» — Лариса Якубова
Це залежить від особистої позиції. Зараз існує конкуренція (і дуже добре, що вона існує, бо ми не росія) кількох концепцій: української вітчизняної війни, української визвольної, і української війни за незалежність. Кожна з цих концепцій не те, щоб заперечує інші, а просто висвітлює якусь іншу сторону.
В певному сенсі можна говорити і про визвольну війну, і про вітчизняну. Хоча мені здається, що для світового контексту буде набагато зрозумілішим говорити про українську війну за незалежність, яка є атрибутом більшості нормальних країн.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS