Гість — Микола Гнатовський, юрист-міжнародник.
Парламентська асамблея Ради Європи обрала юриста-міжнародника Миколу Гнатовського суддею Європейського суду з прав людини від України. Рішення підтримали 190 делегатів.
Микола Гнатовський: Я довго мріяв про можливість працювати в Європейському суді з прав людини. Довго до цього йшов. І от, дійшов. Але всі ці особисті кар’єрні міркування відходять на десятий план. Зараз важлива Україна. Я усвідомлюю, що робота у мене тепер дуже важлива і плани стоять надсерйозні.
Зараз це ще й ускладнюється війною. Найважливіше та найперше моє завдання, яке я ставлю перед собою — щоб Європейський суд з прав людини виконав свою функцію для України. Він має ухвалювати рішення, які допоможуть правовій системі України стати повноцінною та допоможуть нашій судовій системі стати кращою.
Микола Гнатовський: Росія як держава, яка порушує міжнародне право, має понести відповідальність 100%. Без неї неможливо відновити нормальний порядок речей у світі. Це тривалий процес. Він залежить не стільки від юридичних чинників, скільки від політичних, військових і економічних.
До 16 вересня 2022 року рф залишається стороною Європейської конвенції з прав людини. Отже, будь-які порушення, які можуть бути вчинені цією державою, можуть стати предметом розгляду Європейського суду з прав людини, (якщо будуть подані відповідні заяви). В Європі зберігається сподівання, що в якийсь момент росія повернеться в сім’ю цивілізованих народів і буде виконувати ті рішення, які сьогодні Європейський суд щодо неї постановляє.
Читайте також: Документування воєнних злочинів — запорука перемоги у міжнародних судах — Романцова
Микола Гнатовський: Стосовно цивільного населення дійсно вчиняються жахливі порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини та інших. Але одна справа — говорити про це з точки зору політика або журналіста, а інша — доводити це в судовій установі. Суди функціонують за дуже суворими правилами доведення.
Але це трохи іншого порядку завдання. Змішувати це з заявами парламентів я б не радив. Треба бути пильними та вживати заходів, щоб геноцид не відбувався. Довести цей злочин дуже непросто.
Наявність геноциду залежить від наявності спеціального умислу знищити повністю або частково певну групу як таку. Це буде предметом розгляду міжнародного кримінального суду. Він і буде вирішувати, чи існував такий план і якою мірою ці злочини, які вчинялися, можуть відповідати визначенню «геноцид».
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS